Команда архітекторів зі Львова здобула першу премію за проєкт реставрації Кушнірської башти у Кам’янець-Подільському

29.03

2024

Команда архітекторів та архітекторок зі Львова у складі Ольги Криворучко (викладачки Харківської школи архітектури), Данила Галанджії (випускника Львівської політехніки, каф. МБД), Олени Залужної (випускниці Львівської політехніки, каф. МБД), Анастасії Нікуліної (студентки Львівської політехніки, каф. МБД), Олександра Гуцуляка (випускника Львівської політехніки, каф. МБД), Анастасії Іртюги (студентки Харківської школи архітектури) здобула першу премію у Всеукраїнському архітектурному конкурсі на краще передпроєктне рішення реставрації з пристосуванням пам’ятки архітектури ХVI-XVIII ст. «Кушнірська башта», яка знаходиться на  вул. Старопоштовий узвіз, 1 у місті Кам’янець-Подільський.


Організатором конкурсу виступив Департамент містобудування та архітектури Кам’янець-Подільської міської ради.

Ми розпитали Ольгу Криворучко та Анастасію Іртюгу, чому вони вирішили взяти участь у проєкті, з якими труднощами зіткнулися при його створенні та чи планують надалі займатися напрямком реставрації пам’яток з їх подальшим пристосуванням. 

Чому для вас було важливо взяти участь у цьому конкурсі?

Оля: Це було рішення студентів та студенток, тож я вирішила його підтримати, щоб заохотити їх до участі в конкурсах загалом. Я б хотіла, аби вони запам’ятали це як можливість швидкого пошуку цікавих рішень на складні питання конкурсу.

Настя: Щодо мене, то я шукала способи «підтримати» свою жагу до знань. Найкращим способом мені видалась участь в конкурсі, адже там можна спробувати застосувати знання, яким вчать у Школі, до того ж зрозуміти, наскільки це якісно відбувається. Ще одним фактором стало те, що я була записана на вибірковий предмет, пов’язаний з вивченням цифрових технологій – робота в 3DS MAX, а паралельно проходив курс з участі в конкурсах, на який я не мала змоги доєднатись. На цьому вибірковому предметі студенти/-ки в більшості обирали іноземні конкурси, однак мене цікавила саме організація та проведення подібних конкурсів в Україні. Дуже цінною видавалася також можливість попрацювати у команді, побачити усі процеси та отримати досвід.

Автори та авторки конкурсного проекту запропонували концепцію реставрації з пристосуванням пам’ятки «Кушнірська башта»  як мінімальних втручань в існуючий будівельний об’єм башти, використання автентичних будівельних матеріалів та конструктивних елементів і пристосування до нового використання з забезпеченням комфорту та доступності. Будівлю пам’ятки запропоновано використовувати як міський виставковий, музейний, конференційний простір, що може включати туристичний інфопоінт, кафе, читальний зал і невеликий лекційний зал чи кінозал.

У чому полягають особливості роботи з історичними будівлями?

Оля: При роботі з історичними будівлями важливо враховувати те, що вони є носіями історичної пам’яті, свідками минувшини, певних історичних подій, епох тощо. У випадку Кушнірської башти сама будівельна субстанція, її образ та стилістика є цінними, тому ми старалися відновити лише необхідні елементи для уможливлення сучасного використання будівлі, не втручаючись у її вигляд, та не доповнюючи нічим новим її характер та образ, що є звичними для місцевих мешканців.

Настя: Власне, моєю зоною відповідальності було дослідження. Я знайшла з глибин інтернету багато інформації, яку ми враховували під час формування проєктного рішення. Також мала розмови з мешканцями та уродженцями міста, що дало можливість виокремити певні інсайти. Окрім того, я виконувала частину 2D креслень в Archicad, а також брала участь в обговоренні концепції та рішень для просторів.

Рішення з реставрації будівлі передбачають очищення від бруду кам’яних стін фасадів будівлі, розшивання із повторним заповненням у місцях втрат розчину швів, заповнення місць, де відсутні камені аналогічними сучасними, консервацію поверхонь розчинозакріплюючими матеріалами, очищення тиньку від бруду, заповнення втрат, закріплення тиньку захисними закріплюючими розчинами. Заплановано також відновлення втрачених перекриттів дерев’яними балками та використання існуючих отворів від давніх балок для монтажу нових, а поверх балок – настил дерев’яною дошкою. Реставрація даху передбачає заміну знищених конструктивних дерев’яних елементів та заміну покриття на керамічну дахівку. Фрагмент, де було втрачено елементи покриття, команда переможців конкурсу пропонує покрити скляною дахівкою. Це покращить освітлення верхніх поверхів башти, а також буде символічно підкреслювати, що це реставрація, а не повне відтворення.

Основні функції будівлі: перший поверх – рецепція з туристичним інфопоінтом, хата-читальня з можливістю купувати, читати книги та обмінюватися ними (book sharing). Також тут можна буде попрацювати за ноутбуком чи підзарядити телефон. Передбачено також і допоміжні приміщення: блок санвузлів, гардероб для працівників, гардероб для шкільних екскурсій. Важливо, що перший поверх може використовуватися як укриття.

На другому поверсі заплановано основний експозиційний зал (можна використовувати для збірок місцевих археологічних знахідок, етнографічних чи краєзнавчих експозицій, періодичних виставок сучасного мистецтва). Додаткові приміщення включають у себе кабінет для працівників закладу та сховище – запасник для опрацювання виставкових матеріалів та подальшого формування експозицій.

На третьому поверсі рішенням конкурсного проєкту передбачено VR-зал (зал віртуальної реальності) для відтворення історичних батальних сцен давнього міського побуту, ремесел.

Четвертий поверх – невеликий кінозал для 25-45 осіб з можливістю переглядів кінопоказів, арт-постановок, влаштування дискусійних клубів та іншого культурно-соціального життя.

П’ятий поверх – конференц-зал місткістю до 100 відвідувачів, можна розділити на два менші зали і зону для кейтерингу.

Шостий поверх – кафе з антресоллю, з верхньою інсоляцією та оранжереєю.

Чи враховували ви питання інклюзивності простору і як його вдалося вирішити?

Оля: Інклюзивність є зараз не лише нормою та вимогою часу, а й світоглядним питанням про рівноправну включеність усіх в суспільство, і як наслідок рівноправний доступ до всіх можливостей, що воно надає. В даному проекті для забезпечення доступності передбачено зокрема облаштування ліфта.

Що ви почерпнули для себе з цього проєкту та чи плануєте у подальшому подібними проєктами займатись?

Настя: Досвід роботи в команді та важливість вміло організувати процес, що полягає у доречному розподілі роботи між учасниками цього процесу. Іншим важливим аспектом стала робота з історичними будівлями, де актуальною є тема історичної пам’яті та спадщини. Для мене це була ціннісна взаємодія, де я  відчула, що таке взяти участь в конкурсі та виокремила для себе певний мінімум у роботі над конкурсом: зрозуміла структура подачі, логічна послідовність у викладенні думок, відповідь на проблему в завданні та зрозумілі рішення, що відповідають контексту.

І так, обережно, конкурси викликають залежність! Це завжди цікавий та цінний досвід, тому однозначно так. Мені подобається ідея конкурсу ще й тому, що в тебе є можливість вирішити задачу та звернути увагу на актуальні питання, показати, які можуть бути рішення, адаптовані для суспільства. Це своєрідне навчання. Найближчим часом хочу спробувати попрацювати не лише з темою реставрації.