Університетський кампус є водночас освітньою інфраструктурою, просторовою структурою та середовищем повсякденного життя. Його межі не визначаються виключно територіями навчальних корпусів: способи організації кампусу впливають на міські маршрути, характер громадських просторів, взаємодію різних спільнот і розвиток прилеглих районів. Водночас міський контекст, його морфологія, природний ландшафт, інфраструктура, історичні нашарування та соціальні процеси, визначають умови, у яких живе й трансформується сам університет.
Саме взаємини між кампусом і містом стали предметом вибіркової навчальної практики студентів і студенток другого курсу Харківської школи архітектури, що відбулася в Луцьку в липні 2026 року. Практику реалізовано у співпраці з програмою Urban Vision Lutsk платформи «Алгоритм дій» та Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Територією дослідження стали університетські корпуси, розташовані в центральній частині Луцька, та прилегле до них міське середовище.
Для Харківської школи архітектури формат виїзної практики поступово стає традиційним. Він передбачає коротку, але інтенсивну роботу з реальною територією та поєднує польове дослідження, взаємодію з локальними експертами й користувачами, колективне формування висновків і перехід від аналізу до просторових стратегій. Робота поза звичним навчальним контекстом дозволяє студентам і студенткам зіткнутися зі складністю міського середовища, у якому просторові питання неможливо відокремити від соціальних, природних, інфраструктурних, політичних та історичних процесів.
У випадку кампусу Волинського національного університету ця складність виявляється особливо виразно. Розосереджені університетські корпуси співіснують із житловою забудовою, міськими й локальними маршрутами, спортивними об’єктами, територіями з різними режимами доступу та природним ландшафтом. Кампус не утворює відокремленого ансамблю, але й не складається в цілісну частину міста. Тому завдання практики полягало не лише в аналізі окремих просторів, а в пошуку зв’язків між корпусами, містом, природним ландшафтом, спільнотами, активностями та історичними шарами території.
Протягом практики студенти й студентки пройшли шлях від безпосереднього знайомства з територією та польових спостережень до формулювання дослідницьких питань, визначення точок напруги, розроблення стратегічного бачення і просторових пропозицій. Така структура роботи мала сформувати здатність не лише збирати й репрезентувати інформацію, а перетворювати дослідження на аргументовану основу для проєктних рішень. Програма практики передбачала послідовний перехід від дослідження і перевірки гіпотез до синтезу, стратегування та публічного представлення результатів.
Це видання фіксує не тільки підсумкові пропозиції, а й логіку їхнього формування. У ній представлено методологію дослідження, зібрані спостереження та висновки, місію і візію кампусу, стратегічні напрями його трансформації та систему можливих інтервенцій. Запропоновані рішення не є завершеним проєктом розвитку території. Вони формують рамку для подальшої дискусії про кампус як інтегровану частину Луцька – відкритий простір освіти, взаємодії та повсякденного міського життя.
Учасники й учасниці
Партнери:
Харківська школа архітектури
Програма Urban Vision Lutsk, платформа «Алгоритм дій»
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Викладачі й викладачки:
Дар’я Ожиганова
Ярина Посуняк
Володимир Петрик
Студенти й студентки: Агабалаєва Есміра, Афшаріан Єлизавета, Баранова Дарія, Бучинська Наталія, Вилуск Георгій, Климчук Анна, Костів Тарас, Лось Даріна, Петрик Олександра, Плясовиця Олександр, Пуртова Поліна, Сенюк Ярослава, Слюсаренко Анна, Черкасова Олеся, Шевченко Вікторія
