“Міста, як Харків, не повинні відчувати себе забутими” – Олег Дроздов про нову магістерську програму ХША у Львові

У час, коли через збройну агресію Росії, з лиця землі стираються цілі українські міста, питання повоєнного відновлення нашої держави постає як ніколи гостро. Можливо, хтось вважатиме, що не на часі будувати візії майбутнього, проте мало хто заперечить, що готувати нових спеціалістів/-ок, здатних відбудувати краще, аніж було, актуально уже зараз.

Одним з таких місць, що виховує нове покоління фахівців/-чинь, є Харківська школа архітектури (ХША), яка релокувалась до Львова. Це перший приватний університет з архітектури та урбаністики в Україні. Школа заснована у 2017 році як реакція на суспільні зміни, що спровокували потребу переосмислення українських міст та реформування вищої освіти.

За словами співзасновника Школи, архітектора та митця Олега Дроздова, зараз в Україні як ніколи гостро постало питання якісної архітектурної освіти, адже архітектор не лише проєктує, а й відіграє роль чутливого модератора соціально-економічного розвитку просторів та міст. Враховуючи виклики війни, з’являється дедалі більше людей, вмотивованих працювати над якісною відбудовою країни. І вони вимагають справжнього, актуального.

У відповідь на цей запит Харківська школа архітектури запускає цьогоріч унікальну магістерську програму для архітекторів та урбаністів, яка буде сфокусована на подоланні викликів, у тому числі спричинених агресією Росії.

Напрацьована у міжнародному вимірі з широким залученням іноземних експертів, дана магістерська програма, на думку її співзасновника, архітектора та митця Олега Дроздова, є першим великомасштабним проєктом міжнародної співпраці у галузі архітектурної освіти. Директором магістерської програми став доктор урбаністики та регіональних досліджень Раян Лок, а партнерами виступили численні європейські освітні інституції.

Студенти/-ки матимуть можливість набувати компетенцій не лише у сфері архітектури, а й урбан дизайну.

Формула успіху магістерської програми ХША – це 1 рік = 1 громада = 1 збірник рішень. Так, упродовж року студенти працюватимуть над конкретною громадою, досліджуючи її, напрацьовуючи стратегії розвитку, а також проєкти, які матимуть точковий вплив, як от створення громадських просторів, реконструкції чи ревіталізації будівель тощо.

Таким чином, побудована на тісній співпраці з громадами, магістерська програма моделюватиме реальну діяльність архітектора/-ки чи урбаніста/-ки та сприятиме формуванню у студентів/-ок практичних навичок.

Ми розпитали Олега Дроздова, що очікувати від нової магістерської програми ХША, які громади будуть у фокусі уваги дослідників/-ць та яку соціальну мету ставить перед собою Школа, запускаючи цей проєкт.

Магістерська програма ХША розрахована на два роки, під час яких студенти/-ки навчатимуться досліджувати місто за допомогою різних інструментів: цифрових, соціальних, картографічних, параметричних. Таким чином ми формуватимемо багатошарову картину міста, яка крок за кроком набуватиме дедалі чіткіших рис. Ці дослідження ми будемо проводити з декількома американськими та європейськими інституціями. Магістратура стане першою великою платформою міжнародної співпраці у галузі архітектури та урбаністики: як для дослідників/-ць, так і для студентів/-ок.

Під час першого року навчання у магістратурі увага буде зосереджена на Харкові. Попри релокацію до Львова, ми залишаємося Школою, яка була заснована на фронтирі цивілізацій, як своєрідна противага. Зараз фронтир перетворився у фронт, що проходить не так далеко від міста. І можливо нам, перебуваючи у Львові, значно простіше було б зосередитися на локальних темах. Але такі міста, як Харків, не повинні відчувати себе забутими. В рамках магістерської програми ми хочемо не просто глибоко дослідити місто, а й зробити його центром уваги міжнародних інституцій, з якими ми співпрацюємо.

Ми плануємо працювати з масштабом усього міста, досліджуючи окремі шари, як от водойми, публічні простори, освітні заклади чи індустріальна спадщина. Крім того, наша програма буде сфокусована на побудові відносин з громадою, як моніторити і дізнаватися про виклики сьогодення, про життя, про те, що люди мріють і чим живуть, на що сподіваються.

Одним із технологічних фокусів цієї програми буде вивчення цифрових технологій пов’язаних із реконструкцією та будівництвом: параметричний дизайн, цифрова фабрикація, 3D-принтинг.  Поміркуємо про те, як ми можемо застосовувати їх в умовах реконструкції масового житла часів СРСР та  будівництва сучасного житла.

Так, ми б хотіли сформувати такий ґрунтовний довідник на майбутнє, в якому було як б багато досліджень та документувань поточного стану, і так багато пропозицій щодо його покращення.

Протягом першого року магістратури студенти/-ки досліджуватимуть Харків. На другий рік ми завжди пропонуємо студентам/-кам взяти автобіографічний проєкт, пов’язаний із їхнім дитинством – місцем, де проходили перші роки їхнього життя. Те, що можна назвати родинним місцем, чимось, що дуже добре знайоме і з чим би хотілося переглянути свої стосунки.

Так. Інструменти досліджень залишатимуться ті самі, але місце буде особистим вибором кожного студента.

Так. Більше того, усі ці дослідження проводитимуться у співпраці з міжнародними інституціями і – ми щиро сподіваємося на це – матимуть продовження у вигляд практичних втілень проєктів навіть після завершення навчання. Ми хочемо бути корисними. Усі наші напрацювання будуть презентовані публічно та обговорені як з громадами, так і з професійними міжнародними спільнотами.

Воркшоп “Building Back Better” об’єднав спільноту викладачів/-ок та студентів/-ок декількох європейських освітніх інституцій у галузі архітектури та урбаністики з метою напрацювання візій та проєктів відновлення громад в Україні, що постраждали внаслідок агресії Росії.

Дніпро-річка, Дніпро-місто та взаємозв’язки між ними — саме на цьому була зосереджена тематика воркшопу. І не випадково, адже Дніпро сьогодні поєднує в собі важливі теми, які релевантні для багатьох інших українських міст, зокрема наслідки війни та підходи до відбудови, адаптацію та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб,  відновлення навколишнього середовища з фокусом на екосистему річки Дніпро.За результатами воркшопу була створена виставка, яка складається з чотирьох блоків — місто, річка, мікрорайон та дім, і  презентуватиме результати студій, які працювали паралельно у Львові та Варшаві. Серед експонатів є макети, скетчі, цифрові матеріали тощо. У лютому 2024 р. виставка експонувалася у лекторії ЛНАМ. Заплановано також показ виставки у Києві, Дніпрі та інших містах України та Європи.