Школа в евакуації у Львові

Перші два тижні війни, яку оголосила Україні росія були дуже складними для ХША. Всі старалися вибратися з того пекла, в яке російські війська перетворили наш Харків. Наші викладачі/-чки і студенти/-тки зараз у відносній безпеці. Майже всі виїхали з Харкова. Дехто ще в дорозі до безпечного місця тимчасового проживання. Але вже зараз ми стараємося заспокоїтися, наскільки це можливо, і думати про наше майбутнє.

Харківська школа архітектури прийняла рішення, що ми продовжуємо роботу і залишаємося в Україні. Для нас дуже важливо в цей важкий час думати на довгу перспективу, а це – освіта нашого молодого покоління архітекторів/-рок, які і будуть відбудовувати українські  міста.
Ми також прагнемо стати майданчиком для  діалогу наших друзів і експертів архітекторів/-рок з різних країн, про відновлення Харкова й інших зруйнованих міст після війни.

Підтримка, яку надають нам зараз західні університети, пропонуючи прихисток нашим студентам безцінна, але ми хочемо зробити все можливе для того, щоб акумулювати всі можливі сили, зусилля і ресурси в Україні.

Перші кілька тижнів після поновлення навчання, школа працювала онлайн. Це було доволі складно, адже у багатьох не було безперебійного зв’язку. Всі ми долучаємося до роботи в волонтерських проєктах, а декілька наших студентів і працівників пішли в тероборону й армію. Тим не менше нам дуже важливо тримати зв’язок, підтримувати одне одного і продовжувати навчання попри бойові дії, бо нам всім з новими знаннями і досвідами повертатися в наші зруйновані міста і відновлювати їх.

Ми віримо в нашу перемогу і готові будувати наше майбутнє разом з українською спільнотою та архітектурним середовищем.

The first weeks of the war, waged on Ukraine by Russia, were extremely difficult for the Kharkiv School of Architecture (KhSA). Everyone had to escape the hell into which our city had been turned. Our teachers and students are now relatively safe. Almost everyone fled Kharkiv; some are still on their way to a place of safety.

Now that some time has passed, we must consider our future. The Kharkiv School of Architecture has decided that it will continue working, maintaining its presence in Ukraine. We need to take a long-term view at this challenging time – and this means pursuing the rigorous education of a new generation of architects and urbanists who will remain in Ukraine and will rebuild our cities.

We also strive to become a platform for communication and dialogue between our international friends and collaborators, aiming to rethink and recover Kharkiv and other destroyed cities after the war.

The wider European academic community has already provided invaluable support and shelter to Ukrainian students. But “brain drain” risks depleting Ukraine of vital skills and knowledge that are essential to its physical reconstruction and rebuilding its future. It is crucial that we accumulate and nurture the intellectual and technical forces within Ukraine itself. This is a key part of KhSA’s mission.

The school is now reformatting its curriculum, and we have resumed online learning. It is not easy, as many of our students and faculty do not have stable internet connection. We are all involved in volunteering to help our fellow citizens at this time of great need. Several of our students and staff have joined the defense forces and the army. Nevertheless, teaching and learning needs to continue despite this war. Ukraine will need architects and built environment professionals to rebuild its cities for its citizens. This is why KhSA is joining forces with a range of collaborators and supporters in Ukraine and across the world. And it is why we are focusing our energy on adapting the skills we need to the reality of the present situation – one requiring shelter and housing, short- and long-term accommodation, and the reconstruction of society and its citizen and civic spaces.

We are certain of Ukraine’s victory! Therefore, despite the horrors of this war, we have been working closely together with local professionals and the wider architectural community to plan the reconstruction of our country.

У березні 2022 року ми евакуювали школу до Львова. Вибір міста був зумовлений декількома причинами. Львів є одним з найбезпечніших міст в Україні в часі війни. Оскільки школа мала намір якнайшвидше відновити навчання наживо, то це було важливим аргументом на користь саме цього міста. Не менш важливою була підтримка різних середовищ та інституцій, яку ми отримали у Львові.

Львівська національна академія мистецтв стала нашим головним партнером.  Академія прихистила школу і дала простір для облаштування навчального процесу. Завдяки такій можливості ми змогли відновити навчання вживу, зібрати у Львові більшість команди та викладачів школи. З першими подіями школи у Львові, ми побачили зацікавлення школою серед молоді та їхніх батьків. Коло наших студентів географічно розширилось і тепер покриває окрім східної також центральну і західну частини України. Наші публічні заходи у Львові збирають велику аудиторію, що дає нам сили і стимул продовжувати  роботу у новому місті і ставати частиною міських дискусій.

Перебування школи в кампусі Львівської національної академії мистецтв – це можливість для побудови співпраці з державним закладом вищої освіти, нова команда якого віддзеркалює спільні з нашими цінності свободи, творчості та відповідальності, а також розуміння важливості якісної освіти, інноваційних та сучасних підходів до соціально-орієнтованого викладання. Спільні проєкти та обмін досвідом підсилює обидві інституції. Для ХША кампус Академії є навчальним і дослідницьким кейсом. Студенти 2 курсу в рамках студії осіннього семестру 2022 року працювали з бібліотекою Академії та розробляли концепцію бібліотеки як місця зустрічі різних досвідів, обміну знаннями і простору неформального навчання. Студентський воркшоп по безбар’єрності базувався на дослідженні просторів кампусу з точки зору доступності. Студенти та студентки виявляли проблемні кейси та робили проєктні пропозиції. Крім того, спільна будівельна практика студентів 1 курсу ХША та студентів Академії була сфокусована на території кампусу. Результатом стало дослідження декількох просторів та їх облаштування для студентів та місцевих мешканців.

Школа облаштувала простір для потреб архітектурної освіти. До початку нового навчального року були готові студійний простір, макетна та дерев’яна майстерні. Ми також перевезли з Харкова бібліотеку, яка стрімко зростає завдяки підтримці й допомозі світових видавництв та окремих дослідників. Ми зробили освітній простір максимально комфортним і затишним для навчання і проведення часу у школі.

Пристосувавшись до повсякденного життя в умовах переселення у Львові, студенти ХША почали на волонтерських засадах застосовувати свої архітекторські навички для допомоги іншим. Намагаючись зробити якомога більше завдяки професійному потенціалу своєї команди, Олег Дроздов, співзасновник ХША та засновник архітектурного бюро «Drozdov & Partners», звернувся до муніципалітету Львова і запропонував підтримку в ситуації з прибуттям до міста великої кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО). На той момент існувала нагальна потреба облаштування житла для людей у великих приміщеннях, що були призначені для спільного використання. 

За підтримки архітекторів Польщі, які організували в своїй країні аналогічний притулок для українських біженців, ХША об’єднала зусилля із архітектурними бюро Pomomarenko Bureau та RePlus Bureau, щоб у Львові з’явились модульні системи з картонних труб та перегородок за проектом японського архітектора Шигеру Бана. Викладачі та студенти ХША взяли участь у плануванні, дизайні та монтажі модульних конструкцій, які вони швидко звели на 16 локаціях у Львові та Умані. Такі притулки надали родинам безпечний простір, забезпечили приватність та гідні умови проживання і дали змогу повернутись до нормального життя після важкого переїзду через всю Україну у пошуках безпеки. Першою потребою людей було відпочити та відчути спокій; ми задалися метою задовольнити ці потреби.

Однією з переваг модульної системи перегородок була її простота у зведенні. Після короткого інструктажу, такі системи змогли змонтувати навіть непрофесіонали. Для нас було дуже важливо обрати матеріали, придатні для повторного використання. До того, як ми отримали перегородки від польських архітекторів, ми облаштували один притулок перегородками, зробленими з будівельних парканів. Аналогічний підхід було використано при виготовленні меблів: місця для сидінні у публічних просторах та ліжка були зроблені з палетів.

Усі притулки були облаштовані  волонтерами, серед яких було багато студентів ХША. А дехто з них долучився до команди розробників. Наприклад, Костянтин Палєєв, студент третього курсу, взяв участь у проєктуванні притулків та наглядав за їх зведенням.

Виявлення викликів, які під час війни постали перед містами та громадянами України, і відповідь на них – це складові соціальної відповідальності, яку взяла на себе ХША. Навіть поза безпосереднім контекстом кризи, яку переживає країна, фізичне знищення і розпад спільнот та парадигм, Україна вимагає нової освітньої програми для майбутніх архітекторів, містобудівників та спеціалістів з архітектурного середовища країни.

Ми адаптували нашу бакалаврську програму, щоб вона відповідала цій новій реальності. Міцно спираючись на всебічне історичне знання місцевого контексту, чуйно реагуючи на мінливу динаміку та чинники теперішнього моменту, ХША розробила низку модулів, які забезпечать Україні навички, потенціал та знання, потрібні для її відбудови.

У навчальній програмі висвітлені такі теми:

• Використання збірних конструкцій як відповідь на високий попит швидко зведеного житла, та розвиток багатої традиції панельних житлових масивів.
•  Урбанізм та архітектура миру як дискусія про соціальну відповідальність спеціалістів з архітектурного середовища в новому контексті – у ролі медіаторів, активістів та громадян.
•  Спадщина, пам’ять та реконструктивна критика як перетворення знищення колективної пам’яті на рефлексію про спадщину та міста майбутнього.
•  Типологія та клімат як рефлексія про еволюцію вернакулярних будівель та їхню адаптацію – і адаптивність – до кліматичних та соціальних змін
•  Сталий розвиток як наша соціальна відповідальність, з огляду на нагальну необхідність реагувати на кліматичні зміни та попереджати руйнування навколишнього середовища через наші дії. Технології та наукове пізнання розглядаються відповідно нашому розумінню історії та спадщини, забудови та будівництва.

У березні 2022 р. ХША звернулась до своїх однодумців з України та інших країн світу із закликом замислитись про відбудову України. З цього моменту розпочалися регулярні зустрічі невпинно зростаючої групи експертів, на яких обговорюються нагальні проблеми містобудування, висвітленні війною, що формуватимуть новий контекст після її завершення. Так була створена урбан-коаліція для майбутнього України – Ro3kvit. Це об’єднання експертів з питань міського та регіонального планування, житла, спадщини та інших суміжних галузей, зокрема, економіки, права, енергетики, циркулярності, соціології, формування політичних рішень. Ro3kvit працює як відкрита мережа, у тісній співпраці зі студентами та громадянами. Приблизно половина учасників коаліції Ro3kvit – спеціалісти з України, котрі працюють разом з міжнародними експертами, які мають міцні зв’язки з Україною. Коаліція є платформою, на якій результати досліджень, проєктування та політичних консультацій перетворюються на нові стратегії та методології відбудови України. ХША є партнером Ro3kvit та відповідає за освітній компонент роботи коаліції. 

Звіт навчального року 2022-2023 у Львові:

• На бакалаврат ХША вступило 21 нових студентів/-ток зі всіх куточків України, а на Підготовчий рік набралось три групи у Львові, Києві та онлайн із загальною кількістю 67 студентів. 
• У рамках публічної програми школи було проведено 14 міждисциплінарних лекцій, дискусій та семінарів за участі викладачів школи та запрошених гостей. Серед них були архітектори/-ки Ешлі Бікгем, Шигеру Бан, Дар’я Ожиганова, Марта Буряк, Михайло Шевченко, Андрій Павлів, Анна Помазанна, Юліан Чаплінський, Марія Целік, Райнер Гель, Алекс Коттерілл, дослідниці Алла Петренко, Ірина Мацевко, Наталія Отріщенко, а також діячі мистецтва Костянтин Зоркін, Євген Коршунов, Борис Філоленко, Остап Сливинський та Андрій Бояров. 
• Відбулось чотири зустрічі читацького клубу, де були обговорені як академічні теоретичні праці, так і класичні твори художньої літератури. 
• У межах рекрутингової кампанії створили можливість для всіх охочих відчути себе студентом ХША та взяти участь у всіх елементах навчальної програми в рамках проєкту “Стань студентом ХША на 1 день”.
• Студенти пройшли повний цикл створення проєктів в рамках блоку “Студія” і провели 10 публічних рев’ю, на яких презентували результати навчальних блоків “Фотографія”, “Графіка”, “Рельєф”, “Простір”, “Павільйон”. 
• Студенти школи пройшли зимові практики “Інтенсив портфоліо” й “Квартирне питання”, ціллю якої було дати студентам і студенткам розуміння того, як спроєктувати житло відповідно до способу життя замовників.
• Відбувся конкурс “Стань архітектором”, результатом якого стало надання гранту на навчання в ХША переможцю. 
• Була проведена Виставка року 2023 “Ліс”, де студенти та студентки ХША представили свої роботи, які вони створювали впродовж першого року Школи у Львові за оновленою програмою. 
• Студенти 1-го курсу бакалаврської програми ХША розробили каталог проєктів універсальних просторових інтервенцій для загальноосвітніх шкіл в рамках будівельної літньої практики. Низка обраних проєктів була реалізована на території СЗШ №73 у Львові. Відео про практику можна переглянути тут. 
• Студенти 2-го курсу пройшли практику з оцифрування будівель в Швейцарії, знання з якої потім імплементували в проєкт оцифрування архітектурних пам’яток культурної спадщини Львова.
• Про діяльність ХША з’явилась низка повідомлень у медіа: про переїзд, про рішення школи залишатися в Україні, про виклики школи при переїзді, про підтримку школи, про читацький клуб, про тимчасові прихистки для ВПО, про візит японського архітектора Шигеру Бана, про проєкт сканування архітектурних пам’яток культурної спадщини Львова, про будівельну практику 1-го курсу та інше.