Концепція проекту “Гіпотенузи” – це система, яка включає поєднання різних елементів, таких як неформальна освіта (майстеркласи, школи мистецтва), сучасне мистецтво та дозвілля. Ці елементи можна розділити на такі функціональні області: робота, навчання, творчість, їжа, торгівля, відпочинок.
Майстерні та перформативний простір займає найбільшу частку загальної площі – прибл. 52,6%. Дозвілля, їжа складає 33,4%, торгівля – близько 14% загальної площі.
Проєкт розробляється на місці колишнього заводу. Сьогодні ця руїна має можливість перейти на наступний етап свого циклу: багатофункціональний простір кооперації виробництв, фермерів, художників, сусідів, мешканців та гостей міста. Ключову роль у ревіталізації цього простору я пропоную місцевій громаді. Свій проєкт я назвала Намисто, тому що для мене він – про побудову зв’язків між користувачами. Цей простір – про різноманіття та кооперацію
Новостворений об’єкт має мету формування сильної сусідської спільноти через обрані функції — освіта, сортування, експонування, майстрування — що допомагає залучити більшу кількість людей до відповідального ставлення до загального дворового простору, занедбаних територій, спадщини, речей тощо. Основна ідея проекту — створити безпечний та відкритий простір для дискусій, поглянути на освіту та освіченість, як на ядро, що має об’єднувати людей в одному центрі залучення для подальшого просування із місцевого у в загальноміський масштаб. Сформувати розуміння відповідальні, як головного інструменту у змінах
Провідними задачами проєкту виступають: заживлення розриву міської тканини історичного центру, з’єднання з зеленою і голубою інфраструктурою, збереження історичної забудови шляхом реконструкції залишків будівлі та насичення життям місця, що довгий час залишалося поза увагою містян. Виконання цих задач створює прецедент для інших ділянок у центрі міста, що перебувають у занедбаному стані.
Проект пропонує збереження пам’яті про місцевість, її дослідження та подальший розвиток. Це репрезентує звязок минулого, теперішнього і майбутнього, який також відображається у користувачах: колишні жителі, самосели – минуле, туристи – теперішнє, науковці – майбутнє. Всі ці користувачі збираються разом в безпечному просторі посеред небезпечного середовища для взаємодії. Вони обмінюються наявним в кожного унікальним досвідом та діють на збереження та розвиток даної території.
“Нема сталої формули для створення театру. Все починається з муляння, потреби, інстинкту… Ми споглядаємо книжки та фільми, робимо замальовки та починаємо формувати концепт; середовище, в якому історія може існувати, в якій можуть грати актори. Цей фізичний світ має зміст, так і само як і наратив, це засіб розповіді як і написане слово.” Emma Rice. Художній керівник шекспірівсього театру “Globe”
Своїм проектом я хочу повернути зацікавленість українців до автоспорту. Зацікавленість українцями автоспортом дасть Україні вихід на світовий ринок. В
світі Україну почнуть розцінювати як майбутню площадку для проведення змагань. Відповідно це додаткові інвестиції в розвиток автоспортивної інфраструктури. Змагання міжнародного рівня на території України це залучення туризму в Україну для відвідування автоспортивних змагань.
Метою проєкту було спроєктувати будівлю, що відповідає на соціальні зміни, зокрема, старіння населення та економічні виклики пов’язані з цим, а також втілює енергоефективні та екологічні технології. Дипломний проєкт – це будівля змішаного використання, в якій основною функцією є колівінг для літніх людей і сімей з дітьми. Додаткові функції підібрані так, щоб задовольнити щоденні потреби маломобільних мешканців, та привабити якомога більше гостей, створити соціальний хаб для людей зі спільними інтересами.
Дипломний проєкт присвячено новому підходу до формування території міста та новому типу будівлі. На відміну від попереднього періоду, з чітким функціональним розподілом територій на житлові (так звані «спальні»), ділові квартали, промисловірайони і т. і., що було зумовлено концепцією створення комфортних умов для проживання людей, уникнувши у житловому районі забруднення від промисловості та шуму та суєти ділових кварталів; нова концепція полягає у змішуванні функцій
В рамках цієї дипломної роботи виникало багато питань та спротивів. По перше, чи можуть житлова, соціальна, образотворча та комерційна функції існувати поряд в одному приміщенні? Яку роль має грати головна домінанта району для жителів цієї місцевості? Як проєкт має взаємодіяти з іншими будівлями? Що таке сучасний музей, та яким він має бути у наші часи?
В цьому проєкті розглядається альтернативна історія розвитку “спального” району, метою якого є породити протиріччя між “було” і “могло бути”. Задача проекту – це перетворення спального району у центрі Харкова в простір, який пропонує різноманітні сценарії взаємодії користувачів, життєдіяльність в якому заснована на різних механізмах саморегулювання. Головною проблемою спального району залишається його монофункціональність. Основна функція таких просторів – це житло. Квартира у спальному районі – це проміжний простір між роботою та вулицею (соціумом), яка в в своїй множині породжує монотонне середовище, в якому житло сприймається у протиставленні “свого” і “спільного”
Мій проєкт присвячений роботі з існуючими міськими ресурсами. Він наголошує на необхідності інтегрованого переосмислення проблем і потенцій експлуатації існуючої міської тканини у протилежність до точкових рішень, що в довгостроковій перспективі тільки тимчасово відтерміновують появу нових «bottlenecks» — потенційно вразливих місць системи. Він розташований в точці перетину одразу п’яти видів інфраструктури: метро, нової автомобільної дороги, веломаршруту, річки та зеленого коридору, водночас це і біла пляма на мапі міста, бо ця локація знаходиться у зоні розриву між центром і набільшим мікрорайоном в Україні — Салтівкою. Тож провідної задачею проєкта є заживлення цього розриву міської тканини, а також переосмислення ролі природи у місті та зручного доступу до зеленої інфраструктури, що пропонує нові види мобільності. Отже, цей проєкт має на меті виявити значний потенціал місця, що довгий час лишалось поза увагою містян, а також запобігти небажаним сценаріям, які можуть призвести до його деградації.
Мета проєкту полягає в тому, щоб створити більш демократичну та живу архітектуру, локальне гніздо для неформальноїкультури та креативних практик — нову типологію виробничого комплексу, яка може втілити в життя мрії користувачів сьогодні, завтра та на довгі роки вперед. Будівля є метафоричним мостом між формальною і неформальною архітектурою, що складається з симбіозу просторів, натхненних самобудами і призначених для задоволення потреб сучасних виробництв.
Темою проєкту є інфраструктура. Інфраструктура відіграє важливу роль в існуванні міста, можна сказати що все чим ми користуємося в міському просторі і є інфраструктурою. Всі мережі, зв’язки та послуги що надає місто його користувачам, усі шляхи та маршрути. З плином часу інфраструктура розвивалася та реструктуризовувалася, а значить і ускладнювалася.
заявка на програму
реєстрація на конкурс «Будь архітектором»
заявка на курс
заявка на програму
Стати меценатом ХША
заявка на курс Портфоліо
заявка на програму
Концентрація всього найцікавішого від ХША: події, лекції, воркшопи, вступні кампанії та гарячі новини.
заявка на воркшоп
Усі заявки обробляються вручну. Надішліть ваші данні та ми зв'яжемось з Вами найближчим часом