Дипломні роботи

Багатофункційна станція річкового транспорту «Водників стан» у місті Київ↗

«Водників стан» — багатофункційна станція річкового транспорту в Києві, що пропонує новий спосіб взаємодії містян із Дніпром. Основна мета проєкту — створити систему водного громадського сполучення, яка зробить міські транзити швидшими, безпечнішими та комфортнішими. Додаткові функції — ресторан, дитячий дослідницький центр біоремедіації та ландшафтний парк — спонукають людей затримуватися біля води й приділяти річці більше уваги. Архітектурне рішення переосмислює місцеві традиції та київський контекст. Простір відсилає до втраченої культури «водників» — киян, які жили на воді. Ландшафт і конструктивні елементи формують майже міфічний простір, що поєднує київські легенди й сучасну культуру та створює нові спогади для майбутніх поколінь.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Мемоарій-бібліотека та виставкові простори в порожнечі центральної розв’язки Житомира↗

«Житомирський Уроборос» — спроба віднайти сліди забутого житомирського міфу через феноменологічні архітектонічні образи та матеріали й водночас сконструювати новий міф завдяки універсальним просторовим досвідам і функціям. Бібліотека та виставкові зали навмисно відкриті для кожного перехожого, а серцем комплексу стає меморіал — живий архів, куди кожен містянин може принести те, що є цінним для його особистої пам’яті, роблячи її частиною пам’яті колективної. Спільний перегляд виставок місцевого мистецтва, лекції та дискусії, випадкові розмови в кав’ярні чи перетин поглядів на транзитних маршрутах — усе це сприяє формуванню локальної ідентичності житомирянина. Поза контекстом міфотворення створений простір функціонує як якісне, безкоштовне та безбар’єрне «третє місце», інтегроване в міську тканину. Він дозволяє кожному стати частиною спільного ландшафту — навіть буквально, протоптуючи власні стежки на житніх схилах у самому центрі об’єкта, серед порожнечі, яку хочеться заповнити собою.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Центр паліативної допомоги, проживання і суспільної взаємодії в місті Київ↗

Дипломний проєкт досліджує тему взаємодії зі смертю на рівні суспільства та міста. Ділянка проєктування розташована в Києві серед житлових масивів, збудованих у другій половині ХХ століття.

Проєкт пропонує перетворення наявної утилітарної зони на «третє місце» для мешканців району шляхом створення очисних водойм на основі природної фільтрації, садової зони та центру паліативної допомоги. Завдяки поєднанню додаткових функцій і продуманої просторової конфігурації простір сприяє нормалізації теми смерті, роботі з травмами та втратами на фізичному й психологічному рівнях — індивідуально або спільно — та, зрештою, підвищенню якості життя.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Пілігриський центр в карʼєрі↗

Пілігримський центр у покинутому вапняковому кар’єрі села Новосілка (Тернопільська область) пропонує переосмислити постіндустріальний ландшафт Товтрового кряжу через практику паломництва, а не рекультивацію чи маскування слідів видобутку. Проєкт закладає новий маршрут Camino Tovtry (близько 240 км) уздовж кряжу, поєднуючи природну, сакральну та індустріальну спадщину регіону, де кар’єр — кілометровий котлован глибиною 70 м — стає ключовим вузлом шляху. Архітектура комплексу (1 744 м², до 70 осіб одночасно) розгортається як продовження маршруту: похилені комунікації довжиною близько 700 метрів поступово занурюють відвідувача через вітальню, кухню спільного харчування, два житлові рівні та завершуються лазневим комплексом у підніжжі котловану. Композиційно будівля поєднує легку дерев’яну надбудову (сітка колон 3×3 м із клеєного бруса) з масивним вапняковим цоколем, інтегрованим у рельєф і пов’язаним з образом печери. Сіра вода після очищення спрямовується через очеретяні фільтри до штучних водно-болотних угідь площею 400 м², підтримуючи природну сукцесію, яка, за дослідженнями подібних кар’єрів, зберігає більше рідкісних видів, ніж технічна рекультивація. Рішення відповідає на потребу знайти інструмент співіснування з наслідками людського втручання в ландшафт, не стираючи їх, а визнаючи частиною спільної історії території.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Ревіталізація вокзального комплексу у місті Лозова як транзитного простору постіндустріального міста↗

Робота присвячена ревіталізації залізничних вокзалів в умовах деіндустріалізації та скорочення перевезень. На прикладі Лозової — ключового залізничного вузла сходу України — досліджено трансформацію вокзального комплексу та його транспортної функції. Через скорочення добового пасажиропотоку з близько 11 200 осіб у 2013 році до 4 000 у 2025 році суто транзитна модель вокзалу втрачає актуальність.

Містобудівний аналіз виявив, що залізнична інфраструктура шириною понад 160 м розділяє місто на дві частини — «Город» та «Авилівку». У проєкті запропоновано лінійний двоповерховий об’єм завдовжки 220 м, що поєднує транспортну, комерційну, рекреаційну та культурну функції. Рішення спрямоване на інтеграцію вокзалу в міське середовище та відновлення балансу між транспортним вузлом і міським місцем.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Занурений↗

Проєкт пропонує архітектурну відповідь на дефіцит офлайн-простору для підлітків у прифронтовому місті Чугуїв (Харківська область), де через пошкодження 8 шкіл унаслідок бойових дій навчання досі частково відбувається дистанційно, а старшокласники й випускники (понад 500 осіб) залишаються без середовища для пошуку власного шляху. Об’єктом проєктування обрано історичну Соборну площу міста (~30 600 м²) — порожній, ерозійно зруйнований простір, що є пам’яткою археології та перебуває під охоронними обмеженнями на земляні роботи. Замість консервації автор пропонує «Центр неформальної освіти та розвитку підлітків» — підземну дослідницьку лабораторію, що занурюється під історичний ландшафт, не порушуючи його поверхні. Композиційним стрижнем слугує 100-метровий склепінчастий коридор-укриття, що відсилає до міської легенди про підземні ходи Чугуєва і об’єднує майстерні, аудиторний блок із медіатекою та багатофункційну залу; символічним акцентом стає «занурення» постаменту колишнього пам’ятника Леніну, яке формує атріум майстерень. Першим етапом будівництва передбачено археологічний воркшоп із просіюванням ґрунту та залученням підлітків до вивчення історії власного міста. Конструктивно стійкість краю площі забезпечують пальове фундаментування та терасування схилу, а сам центр закладено на функцію бомбосховища — відповідь на реальну потребу міста в безпечних просторах для масових заходів.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Лабіринт ідей↗

Проєкт пропонує рішення для дефіциту позашкільної освіти в малому місті Самар (Дніпропетровська область) через реконструкцію занедбаного дитячого табору «Сонячна галявина» в лісовому масиві поблизу міста. Центр розрахований на одночасне перебування до 100 учнів віком 9–15 років — саме тих, кому бракує можливості спробувати себе в різних напрямках до вступу в заклад вищої освіти; проблему загострило й зростання кількості дітей серед внутрішньо переміщених осіб після 2022 року. З одинадцяти існуючих корпусів п’ять найбільш аварійних демонтовано, а решта реконструйовано під чотири освітні блоки — театрально-мистецький, STEM, кулінарний і природознавчу лабораторію, — навмисно згруповані попарно для міждисциплінарної співпраці учнів. Блоки об’єднані наскрізними освітленими галереями, що є ключовим архітектурним і особистим жестом автора: перетворити типологію «коридору» з травматичного простору дитинства на шлях, який супроводжує дитину до свідомого професійного вибору. Понівечені корпуси у верхній частині ділянки адаптовано під пейнтбол як додаткове джерело доходу центру. Конструктивно проєкт поєднує підсилені існуючі цегляні стіни з легким дерев’яним каркасом нових сполучних об’ємів, а підземний поверх слугує укриттям на 200 осіб.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Дача – дитинство міста↗

Робота присвячена активізації дачної спільноти через мережу третіх місць на прикладі Садового Товариства «Крило» в с. Проців Київської області. Опитування дачників/иць виявило запит на спільні простори — досі єдиними такими місцями лишалися пляж і вулиці, тоді як занедбана ділянка колишньої пасіки (3200 м²) з цегляною складською будівлею втратила своє призначення. У проєкті запропоновано перетворити цю ділянку на ком’юніті-центр із роззосередженими павільйонами в популярних точках кооперативу — на пляжі та серед поля. Існуючу будівлю реконструйовано під інфо-точку, архів і коворкінг; додано ангар-майстерню із сортувальнею вторсировини та мультифункційну залу для зібрань. Рішення спирається на легкі конструкції, повторне використання матеріалів і локальну матеріальну мову фасадів, розраховане на до 100 користувачів/ок щоденно та до 400 у фестивальному форматі, — відповідаючи на потребу громади, що дедалі частіше живе на дачі цілий рік.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Міський театрально-культурний центр у місті Дніпро↗

Дипломний проєкт  присвячено ревіталізації занедбаного історичного кварталу «тихого центру» Дніпра на вул. Мусліма Магомаєва в міський театрально-культурний центр. Ділянка площею 1,3 га з чотирма занедбаними будівлями кінця ХІХ — початку ХХ століття (одна з них — пам’ятка культурної спадщини за видом «історія») характеризується значним перепадом рельєфу та розташована на межі житлового кварталу, парку й стадіону. Попри активну забудову району, культурних просторів і місць дозвілля тут бракує, а найближчий великий культурний заклад знаходиться на значній відстані. Проєкт передбачає реконструкцію чотирьох існуючих будівель під кафе, майстерні та туристичний інфопункт, а також будівництво нової театральної зали трансформативного типу місткістю 100–150 глядачів зі сталевим каркасом і суцільним склінням. Відкритий громадський простір між будівлями та ландшафтні маршрути вздовж схилу об’єднують ділянку з парком і стадіоном, перетворюючи її на наскрізний міський прохід, доступний з чотирьох боків. Рішення спрямоване на дбайливу інтеграцію нової функції в історичну забудову без знесення чи музеєфікації існуючих споруд, повертаючи занедбаному кварталу роль живого центру культурного обміну для мешканців і гостей міста.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Торкаючись співу очерету↗

«Торкаючись співу очерету» — альтернативний освітній центр для молоді, спрямований на самопізнання через почуття, фізичний дотик до професій, взаємодію з тваринами та прислуховування до ландшафтів степу Дніпропетровщини. Як часто людина прислуховується до себе? Чи чуєш спів очерету, коли опиняєшся посеред поля?

Цінність проєкту — у балансі між теоретичною та практичною складовими, важливості слухати й відчувати, пізнавати світ через дотик, гуманно ставитися до всіх тварин і перебувати з ними на рівних умовах.

Ключовим у проєкті є створення циклу, що працює як одне ціле та охоплює різні сфери. З урахуванням локальних особливостей місця однією з головних цілей є мінімізація впливу забудови на природну екосистему. Проєктування в напівдикому природному середовищі вимагає ретельного аналізу та врахування багатьох аспектів. Зберігається контекст місця — наявна промислова архітектура, дерева, ґрунти, рослинність і тварини.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Кооперативне житло на вул. Коновальця 116↗

Проєкт присвячено пошуку альтернативи комерційному житловому девелопменту в умовах кризи житлового простору в Україні, поглибленої війною. На прикладі кооперативного будинку за моделлю «Baugruppen» на вул. Коновальця 116 у Львові для конкретної спільноти з 35 мешканців — 23 дорослих, 6 дітей і 6 запланованих — досліджено підхід, за якого майбутні сусіди самостійно проєктують і будують житло без комерційного посередника, знижуючи вартість і спрямовуючи заощадження на якість архітектури та спільну інфраструктуру. Програму сформовано на основі опитування мешканців: індивідуальні планування квартир поєднано з розвиненою системою спільних просторів першого поверху — вітальнею з кухнею, пральнею, оранжереєю, спортзалом, сауною та приміщенням під оренду. Містобудівний аналіз ділянки на межі вулиць Коновальця та Гіпсової визначив поділ програми на чотири окремі будівлі масштабом 3–4 поверхи, обмежені числом Данбара (20–40 мешканців на будинок) для підтримки добросусідських зв’язків. Конструктивно будівля вирішена за гібридною схемою: цегляно-керамоблоковий перший поверх та CLT-панелі на верхніх поверхах, що забезпечує енергоефективність і швидкість монтажу. Рішення спрямоване на повернення мешканцям права бути співтворцями власного дому, а не пасивними споживачами житла-товару.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Аквапарк для води↗

Робота присвячена переосмисленню споживацької моделі туризму на прикладі смт Затока — курортної території на межі Дністровського лиману та Чорного моря. Аналіз виявив, що інфраструктура водоочищення, яка обслуговує популярний Аквапарк «Затока», винесена за межі уваги громади й туристів, тоді як прибережна забудова перетворює море та ландшафт на об’єкт короткочасного споживання. У проєкті запропоновано рекреаційно-виробничий комплекс водної інфраструктури — «Аквапарк для води», де головним користувачем стає сама вода: лабораторія аналізу води, штучні водно-болотні угіддя (біоплато), мануфактура обробки очерету, рибне господарство та санаторій об’єднані процесом очищення стічних вод. Комплекс розташований на пальовій конструкції над водною гладдю лиману, а конструктивні рішення спираються на місцеві матеріали — черепашняк, деревину, очерет — та низькотехнологічні системи на кшталт вітряних насосів. Рішення спрямоване на зміну ролі туриста й мешканця з користувача ресурсу на співучасника процесів очищення й відновлення середовища.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Соціальний центру у селі Святопетрівське↗

Даний проєкт передбачає створення соціального центру в селі Святопетрівське за адресою: вул. Центральна, 136-А. Проєкт передбачає роботу з «незручною» спадщиною та її перетворення на багатофункційний центр, покликаний задовольняти потреби громади та користувачів центру. Поєднання різноманітних функцій спрямоване на формування локальної спільноти.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Центр дослідження антропогенного впливу на ландшафт на території колишнього ДГХП «Сірка»↗

Робота присвячена переосмисленню постіндустріальних ландшафтів в умовах припинення видобувної діяльності. На прикладі території колишнього ДГХП «Сірка» у Яворівському районі досліджено трансформацію ландшафту внаслідок відкритого й підземного видобутку сірки — порушення гідрорежиму, забруднення ґрунтів та просідання поверхні, що після затоплення кар’єру дало початок новим природним екосистемам. Містобудівний аналіз виявив, що індустріальна спадщина, яка сформувала ландшафт і місцеву ідентичність, залишається «сліпою плямою» для громади Новояворівська. У проєкті запропоновано центр дослідження антропогенного впливу на ландшафт — комплекс лабораторій, музею, візит-центру та кемпінгу на 40–50 дослідників і 70–100 волонтерів, що поєднує нове будівництво з адаптивним перевикористанням двох збережених будівель водовідкачувального комплексу. Рішення спрямоване на перетворення занедбаної промислової території на простір наукового спостереження, освіти та співіснування людини з ландшафтом, що самостійно відновлюється.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Nomadic Habitat↗

«Nomadic Habitat: житловий осередок для сучасного номада» — це проєкт, що досліджує новий тип тимчасового житла для людей із мобільним способом життя, які поєднують роботу, подорожі та творчість.

Осередок поєднує індивідуальне житло, спільні простори, а також простір для роботи, виробництва чи творчої практики, формуючи спільноту без прив’язки до постійного місця. Натомість він пропонує можливість тимчасового перебування задля отримання нового досвіду.

Проєкт розглядає просторову модель життя в умовах мобільності, де архітектура не закріплює людину за певним місцем, а створює умови для тимчасового перебування, самореалізації та взаємодії. У цьому контексті житло для сучасного номада стає не кінцевою точкою, а частиною маршруту. Архітектура розглядається не як завершений об’єкт, а як процес і структура можливостей.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

«Центр культури і ремесел у селі Лошневі. «Живе село»↗

Робота присвячена відродженню локальної ідентичності українського села через збереження та актуалізацію культурної й ремісничої спадщини. На прикладі села Лошнів досліджено проблеми демографічного спаду, занепаду середовища та втрати традицій. Важливим ресурсом для розвитку села визначено історичні споруди млина, гуральні та колишньої контори, а також нематеріальну спадщину місцевих ремесел і практик. У проєкті запропоновано «Центр культури та ремесел» — цілісну екосистему взаємопов’язаних функцій, що поєднує виробництво, освіту, ремесла та культурні події. Ревіталізація історичних споруд доповнюється пекарнею, крафтовою броварнею, майстернями та освітнім корпусом, а громадський простір навколо ставу стає місцем для фестивалів, ярмарків і відпочинку. Проєкт формує модель «Живе село», де пам’ять і локальні практики стають основою для нових соціальних, культурних та економічних зв’язків громади.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Рибальський гастрохаб з багатофункційним простором у місті Чорноморськ↗

Робота присвячена переосмисленню прибережної території гавані Чорноморська та відновленню історичного зв’язку міста з морем і рибальськими традиціями. Досліджено проблему недостатньої репрезентації історичної спадщини Бугових Хуторів у сучасному міському середовищі, а також потребу в нових громадських і рекреаційних просторах на узбережжі. У проєкті запропоновано «Рибальський гастрохаб» — багатофункціональний комплекс, що поєднує ринок морепродуктів, ресторан, культурний простір та громадський парк. Архітектурне рішення передбачає інтеграцію будівлі у складний прибережний рельєф і систему берегоукріплення, формуючи безбар’єрний зв’язок між містом, набережною та водою. Проєкт має на меті створити новий культурно-гастрономічний центр тяжіння, який працюватиме на потреби місцевих мешканців і туристів та підсилюватиме морську ідентичність Чорноморська.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Контур↗

Дипломний проєкт, коротка назва якого — «Контур», має на меті розширити межі свого впливу на забутий, проте важливий і цінний район міста Харкова. Спираючись на пам’ять про місце, як основну функцію для реконструкції руїн колишньої фабрики ім. Кромського, розташованої за адресами: вул. Конторська, 29, 31, було обрано кіно.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Ревіталізацію садиби родини Харитоненко↗

Дипломний проєкт пропонує ревіталізацію садиби родини Харитоненко, розташованої за адресою: вул. Троїцька, 4, у місті Суми, шляхом її перетворення на багатофункційний культурний центр. Основна ідея проєкту полягає у радикальній відмові від традиційної реставрації як імітації первісного стану на користь меморіалізації та консервації руїни. Головним архітектурним елементом проєкту є захисний павільйон-саркофаг.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Обрій ↗

Темою проєкту є інфраструктура. Інфраструктура відіграє важливу роль в існуванні міста, можна сказати що все чим ми користуємося в міському просторі і є інфраструктурою. Всі мережі, зв’язки та послуги що надає місто його користувачам, усі шляхи та маршрути. З плином часу інфраструктура розвивалася та реструктуризовувалася, а значить і ускладнювалася.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Післязавтра ↗

«Післязавтра» виросло зі спогаду про рідні місця, пошкоджені й забруднені після бойових дій. Проєкт працює з теперішнім і майбутнім, відповідаючи на запит, як повернути життя на територію, що потребує одночасно відбудови та екологічного відновлення.

Основою концепції є трансформація в часі. На перших етапах функціонує ком’юніті центр для взаємодії та кооперації, а після завершення очищення ділянки комплекс поступово переходить у формат закладу дошкільної освіти. Архітектура розвивається разом із громадою та станом довкілля.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Перех…і.д ↗

Дипломний проєкт присвячений переосмисленню сучасного монастиря як відкритого простору, що поєднує духовну традицію з потребами громади. Він відповідає на проблему закритості та віддаленості монастирів від повсякденного життя, пропонуючи модель, у якій монастир стає не лише місцем молитви й усамітнення, але й простором підтримки, взаємодії та розвитку села.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Експериментальний кіно-театр ↗

Проєкт спрямований на реконструкцію колишнього кінотеатру «Львів», розташованого на верхньому плато Стрийського парку, з перетворенням його на сучасний культурно-публічний центр для кіно, театрального та перформативного мистецтва.

Концепція поєднує переосмислення українського кіно і театру з ідеєю руху, відкритості та спільнотворення. Архітектурне рішення передбачає збереження історичного образу будівлі та водночас оновлення внутрішнього простору під гнучку трансформовану залу, що може адаптуватися до різних форматів подій: кінопоказів, вистав, концертів, модних показів та освітніх зустрічей.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Магніт ↗

Проєкт пропонує переосмислення просторів перехресть із круговим рухом. Це типові транспортні розв’язки, які можна знайти майже в кожному великому місті України та світу. Їхня мета полягає в реорганізації транспортних потоків і пришвидшенні проїзду ділянки перетину вулиць, проте це досягається ціною втрати значної міської площі. Кола всередині розв’язок перетворюються на порожні зони, відірвані від міської тканини та позбавлені будь-якої функції.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Гіпотенузи ↗

Концепція проекту “Гіпотенузи” – це система, яка включає поєднання різних елементів, таких як неформальна освіта (майстеркласи, школи мистецтва), сучасне мистецтво та дозвілля. Ці елементи можна розділити на такі функціональні області: робота, навчання, творчість, їжа, торгівля, відпочинок.

Майстерні та перформативний простір займає найбільшу частку загальної площі – прибл. 52,6%. Дозвілля, їжа складає 33,4%, торгівля – близько 14% загальної площі.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

НАМИСТО ↗

Проєкт розробляється на місці колишнього заводу. Сьогодні ця руїна має можливість перейти на наступний етап свого циклу: багатофункціональний простір кооперації виробництв, фермерів, художників, сусідів, мешканців та гостей міста. Ключову роль у ревіталізації цього простору я пропоную місцевій громаді. Свій проєкт я назвала Намисто, тому що для мене він – про побудову зв’язків між користувачами. Цей простір – про різноманіття та кооперацію

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Партисипативний сусідський центр ↗

Новостворений об’єкт має мету формування сильної сусідської спільноти через обрані функції — освіта, сортування, експонування, майстрування — що допомагає залучити більшу кількість людей до відповідального ставлення до загального дворового простору, занедбаних територій, спадщини, речей тощо. Основна ідея проекту — створити безпечний та відкритий простір для дискусій, поглянути на освіту та освіченість, як на ядро, що має об’єднувати людей в одному центрі залучення для подальшого просування із місцевого у в загальноміський масштаб. Сформувати розуміння відповідальні, як головного інструменту у змінах

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

SPOKIY ↗

Провідними задачами проєкту виступають: заживлення розриву міської тканини історичного центру, з’єднання з зеленою і голубою інфраструктурою, збереження історичної забудови шляхом реконструкції залишків будівлі та насичення життям місця, що довгий час залишалося поза увагою містян. Виконання цих задач створює прецедент для інших ділянок у центрі міста, що перебувають у занедбаному стані.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Центр досліджень і розвитку території в селі Лелів ↗

Проект пропонує збереження пам’яті про місцевість, її дослідження та подальший розвиток. Це репрезентує звязок минулого, теперішнього і майбутнього, який також відображається у користувачах: колишні жителі, самосели – минуле, туристи – теперішнє, науковці – майбутнє. Всі ці користувачі збираються разом в безпечному просторі посеред небезпечного середовища для взаємодії. Вони обмінюються наявним в кожного унікальним досвідом та діють на збереження та розвиток даної території.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Мобільний перформативний простір на річці Дніпро ↗

“Нема сталої формули для створення театру. Все починається з муляння, потреби, інстинкту… Ми споглядаємо книжки та фільми, робимо замальовки та починаємо формувати концепт; середовище, в якому історія може існувати, в якій можуть грати актори. Цей фізичний світ має зміст, так і само як і наратив, це засіб розповіді як і написане слово.” Emma Rice. Художній керівник шекспірівсього театру “Globe”

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Мультифункціональна будівля з елементами транспортної інфраструктури ↗

Своїм проектом я хочу повернути зацікавленість українців до автоспорту. Зацікавленість українцями автоспортом дасть Україні вихід на світовий ринок. В
світі Україну почнуть розцінювати як майбутню площадку для проведення змагань. Відповідно це додаткові інвестиції в розвиток автоспортивної інфраструктури. Змагання міжнародного рівня на території України це залучення туризму в Україну для відвідування автоспортивних змагань.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Будівля змішаного використання з основною функцією колівінг ↗

Метою проєкту було спроєктувати будівлю, що відповідає на соціальні зміни, зокрема, старіння населення та економічні виклики пов’язані з цим, а також втілює енергоефективні та екологічні технології. Дипломний проєкт – це будівля змішаного використання, в якій основною функцією є колівінг для літніх людей і сімей з дітьми. Додаткові функції підібрані так, щоб задовольнити щоденні потреби маломобільних мешканців, та привабити якомога більше гостей, створити соціальний хаб для людей зі спільними інтересами.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Театрально-житловий навчальний комплекс у місті Харкові ↗

Дипломний проєкт присвячено новому підходу до формування території міста та новому типу будівлі. На відміну від попереднього періоду, з чітким функціональним розподілом територій на житлові (так звані «спальні»), ділові квартали, промисловірайони і т. і., що було зумовлено концепцією створення комфортних умов для проживання людей, уникнувши у житловому районі забруднення від промисловості та шуму та суєти ділових кварталів; нова концепція полягає у змішуванні функцій

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Музей – готель ↗

В рамках цієї дипломної роботи виникало багато питань та спротивів. По перше, чи можуть житлова, соціальна, образотворча та комерційна функції існувати поряд в одному приміщенні? Яку роль має грати головна домінанта району для жителів цієї місцевості? Як проєкт має взаємодіяти з іншими будівлями? Що таке сучасний музей, та яким він має бути у наші часи?

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Лабораторія спільного використання для стартапів ↗

В цьому проєкті розглядається альтернативна історія розвитку “спального” району, метою якого є породити протиріччя між “було” і “могло бути”. Задача проекту – це перетворення спального району у центрі Харкова в простір, який пропонує різноманітні сценарії взаємодії користувачів, життєдіяльність в якому заснована на різних механізмах саморегулювання. Головною проблемою спального району залишається його монофункціональність. Основна функція таких просторів – це житло. Квартира у спальному районі – це проміжний простір між роботою та вулицею (соціумом), яка в в своїй множині породжує монотонне середовище, в якому житло сприймається у протиставленні “свого” і “спільного”

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Station to station ↗

Мій проєкт присвячений роботі з існуючими міськими ресурсами. Він наголошує на необхідності інтегрованого переосмислення проблем і потенцій експлуатації існуючої міської тканини у протилежність до точкових рішень, що в довгостроковій перспективі тільки тимчасово відтерміновують появу нових «bottlenecks» — потенційно вразливих місць системи. Він розташований в точці перетину одразу п’яти видів інфраструктури: метро, нової автомобільної дороги, веломаршруту, річки та зеленого коридору, водночас це і біла пляма на мапі міста, бо ця локація знаходиться у зоні розриву між центром і набільшим мікрорайоном в Україні — Салтівкою. Тож провідної задачею проєкта є заживлення цього розриву міської тканини, а також переосмислення ролі природи у місті та зручного доступу до зеленої інфраструктури, що пропонує нові види мобільності. Отже, цей проєкт має на меті виявити значний потенціал місця, що довгий час лишалось поза увагою містян, а також запобігти небажаним сценаріям, які можуть призвести до його деградації.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Adaptive structures under overpasses ↗

Мета проєкту полягає в тому, щоб створити більш демократичну та живу архітектуру, локальне гніздо для неформальноїкультури та креативних практик — нову типологію виробничого комплексу, яка може втілити в життя мрії користувачів сьогодні, завтра та на довгі роки вперед. Будівля є метафоричним мостом між формальною і неформальною архітектурою, що складається з симбіозу просторів, натхненних самобудами і призначених для задоволення потреб сучасних виробництв.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка

Інфраструктура ↗

Темою проєкту є інфраструктура. Інфраструктура відіграє важливу роль в існуванні міста, можна сказати що все чим ми користуємося в міському просторі і є інфраструктурою. Всі мережі, зв’язки та послуги що надає місто його користувачам, усі шляхи та маршрути. З плином часу інфраструктура розвивалася та реструктуризовувалася, а значить і ускладнювалася.

Переглянути весь проєкт (PDF)

Пояснювальна записка