Від фінансистки до архітекторки. Неля

Неля вирішила стати архітекторкою та переїхала з Києва до Харкова, аби навчатися в ХША. Цим подіям передувало багато складних рішень, міркувань та нелегких виборів. Однак сміливість та жагуче бажання змінювати міста врешті перемогли.

Неля — студентка першого курсу бакалаврату. І тепер ви маєте можливість познайомитись із нею.

Останні 14 років я працювала в Києві та будувала кар’єру фінансистки. Останні 4 роки — міркувала про свої цілі у житті і зрозуміла, що зможу прийти до них, якщо буду не фінансовим аналітиком, а архітектором.

У мене було бажання, щоб моя робота та все, що я роблю у повсякденному житті, надихало та захоплювало мене.

І задля того, щоб змінити зовнішній вигляд наших міст, Києва зокрема, бачу для себе тільки один варіант

— стати архітектором.

Я думала над тим, щоб поступати до якогось університету за кордоном, але коли потрапила до Харкова на День відкритих Дверей в ХША, я зрозуміла — ось він, мій варіант.

Усі мої друзі та звичний спосіб життя залишилися в іншому місті, але це плюс,  адже тепер у мене є можливість більше своїх ресурсів віддавати саме на навчання.

Перші півроку я намагалася, але дуже важко було переключатися. У навчання я занурювалась повністю, на роботу просто не вистачало часу.

Процес осмислення задач та проблем в голові безперервний. І тому, чесно, не проходить і ночі, щоб мені не наснилося, як я продовжую креслити, макетувати, проектувати та будувати (сміється..)

ХША відрізняє камерна атмосфера. Невелика кількість студентів та викладачів, де всі один одного знають. Тут немає такого, щоб ти не міг поспілкуватися з викладачем.

Практику, практику та ще раз практику, а також міжнародну мережу професійних зв’язків, знайомств та контактів, які потім стануть у нагоді.

Ні, взагалі я дуже заздрю тим, хто навчався на Нульовому, бо вони мали більше досвіду. У них до вступу було багато дискусій, обговорень, курси з конструкцій та курс портфоліо. 

Я ж пройшла Інтенсив, що дало мені можливість познайомитися з тьюторами школи та перед вступом отримати підтримку та пораду від них. 

Рішення про вступ було для мене важким. За тиждень до вступу я подумала, що не готова до цього. 

Варіантів у мене було декілька  — спробувати себе у дизайні, піти на курси з сучасного мистецтва, або ж на Нульовий рік у Києві. Та все одно, я певна, що наступного року я б повернулася до ідеї вступу.

Нашу групу і найважкіші моменти у навчанні, проєкти, у яких ми стали командою. Ми ночували в Школі, готувалися, будували наші лабірінти і це було дуже весело.