Дослідницькі і соціальні проєкти

Проєкт «Культурно чутливе відновлення» (Culture in Recovery, CuRe) реалізується в межах Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) у співпраці з Міністерством культури України та іншими державними й професійними партнерами. Його мета — посилити спроможність українських громад відновлюватися з урахуванням їхньої культурної спадщини, локальної ідентичності, історичної пам’яті та соціального контексту, поєднуючи «тверде» відновлення інфраструктури з культурними та соціальними аспектами розвитку. Такий підхід виходить із принципу, що відновлення має стосуватися не лише фізичного відтворення зруйнованих об’єктів, а й збереження та розвитку того, що формує унікальність і згуртованість кожної громади.

Важливою складовою програми стала «Школа для громад — Культура у відновленні», яка об’єднала представників 12 прифронтових громад. Протягом навчальної програми команди громад працювали з питаннями культурної спадщини, локальної ідентичності, просторового розвитку, залучення мешканців, стратегічного планування та підготовки проєктів відновлення. Навчання поєднувалося з практичною роботою над реальними проєктами громад та їх підготовкою до подання через державну систему управління публічними інвестиціями DREAM. За результатами першого етапу громади розробили 11 проєктів, чотири з яких були відібрані для подальшої підтримки та реалізації.

Харківська школа архітектури долучилася до програми як партнер із професійною та освітньою експертизою. Викладачі ХША працювали менторами команд громад, допомагаючи їм переосмислювати проєкти через архітектурну, просторову та культурну перспективу, співвідносити запропоновані рішення з локальним контекстом і потребами мешканців. Менторська робота стала продовженням освітньої моделі ХША, яка передбачає роботу з реальними територіями, конкретними замовниками та комплексними суспільними викликами. У межах програми експерти ХША працювали разом із фахівцями Lanka.pro та ГО «Агенція відновлення та розвитку», забезпечуючи командам практичний супровід у розвитку їхніх проєктів.

Після завершення першого навчального етапу співпраця не припинилася: ХША продовжує менторський супровід команд, чиї проєкти були відібрані для подальшої реалізації. Таким чином, участь Школи охоплює весь процес — від формування знань і методики культурно чутливого відновлення до роботи безпосередньо з громадами та підтримки конкретних проєктів. Для ХША цей досвід є також важливою частиною дослідницької та освітньої діяльності: робота з реальними громадами дозволяє перевіряти й розвивати підходи до відновлення, інтегрувати їх у навчальні процеси та формувати нове знання про роль архітектури, культури й просторового планування у відновленні України.

Співпраця продовжується і на наступному етапі розвитку програми. У 2026 році в межах CuRe започатковано окрему дослідницько-методичну програму «Стратегії культурно-чутливого відновлення», до якої також долучена ХША. Вона спрямована на розвиток освітніх підходів до підготовки фахівців з відновлення, формування рамки компетентностей, навчальних програм і методики викладання, які можуть бути інтегровані в українську систему освіти. Це створює для ХША можливість поєднати практичний досвід роботи з громадами з теоретичним дослідженням та подальшим розвитком методик архітектурної освіти.

Проєкт «Збереження архітектурної спадщини в час війни: українська модель» сприяє збереженню та відновленню архітектурної спадщини України шляхом створення документації пам’яток архітектури, посилення професійної підготовки та навчання нового покоління українських архітекторів-реставраторів. Протягом двох академічних років (чотири семестри) в межах проєкту було заплановано провести комплексні курси для студентів старших курсів спеціальності Архітектура бакалаврського рівня та двох груп викладачів архітектурних факультетів з усієї України. Курси включали 3D документацію, архітектурну документацію, аналіз спадщини, оцінку стану збереження, міжнародні стандарти збереження та місцеве законодавство.

Проєкт фінансувала Грантова програма Американського посольства в Україні. Проєкт є результатом співпраці між Heritage Management Organization, Харківською школою архітектури та ТОВ «Skeiron» – організацією-лідером у сфері 3D- документації архітектурної спадщини України. Ця співпраця одночасно є відповіддю на виклик збереження архітектурної спадщини України, що систематично руйнується внаслідок військових дій, та на якісні виклики в архітектурній освіті, допомагаючи сформувати нове покоління архітекторів, здатних працювати зі спадщиною в контексті післявоєнної реконструкції.

Заплановані результи проєкту: 3D-сканування та архітектурна документація до 30 пам’яток архітектури в західній частині України (Перелік будівель буде погоджено з Міністерством культури та інформаційної політики України); навчання від 40 до 50 студентів та 20 викладачів архітектурних шкіл України з теорії та практики 3D-документації, архітектурної документації, аналізу спадщини, стандартів збереження та оцінки стану збереження пам’яток.

Проєкт розпочався 1 вересня 2024 року та був розрахований на два роки. Через призупинення програм міжнародної допомоги США фінансування було припинено, тому проєкт вдалося реалізувати лише протягом першого року.

Було реалізовано:

1. Розробка і проведення курсу по 3D скануванню для студентів третього курсу ХША. Під час цього курсу студенти вивчали теорію і практику цифрового документування спадщини, що охоплює широкий спектр методів 3D-зйомки і картографування, а також методологію використання та аналізу просторових даних.

2. Розробка та проведення серії публічних вебінарів з провідними експертами у сфері охорони спадщини, що сприяло зміцненню міжнародної мережі українських фахівців. В межах вересня 2024 – травня 2025 років проведено 7 онлайн вебінари.

3. Розробка річної публічної програми: серії онлайн-лекцій та практичних занять з провідними міжнародними експертами зі збереження архітектури, зокрема дискусії з архітекторами з Лівану та Іраку, які зосереджувалися на подоланні наслідків вибухів у будівлях, а також лекції американських та європейських архітекторів про адаптивне повторне використання будівель. Це сприяло налагодженню нових зв’язків між фахівцями в Україні та їхніми міжнародними колегами, інтегруючи українських професіоналів у міжнародну мережу експертизи та підтримки. Програми стартувала 27 вересня 2024 року.

Проєкт реалізовано за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Харківська школа архітектури брала участь в трирічному міжнародному проєкті “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні. Відтворення ідентичності та пам’яті”.

Проєкт тривав 36 місяців (2023–2026) і співфінансувався програмою Європейського Союзу «Креативна Європа».

Проєкт досліджувавав теми оцінки, збереження та відновлення міської та архітектурної спадщини в Україні під час та після війни. Спадщина розглядалася як ресурс для сталого культурного, соціального, екологічного та економічного відновлення, що допомагає вирішувати питання переосмислення та зміцнення національної та локальної культурної ідентичності та збереження пам’яті у процесі відновлення.

В межах проєкту міждисциплінарні команди українських та європейських фахівців зі спадщини, групи архітекторів, планувальників, інженерів, інших професіоналів, представників місцевої влади та громад українських міст ділилися своїми знаннями та досвідом, а також розробляли методології, курси та партисипатині проєкти з метою розширення компетентностей у сфері охорони спадщини, регенерації культурно значущих планів, просторів та обєктів та розширення прав і можливостей місцевих громад як інструменту розбудови нової, демократичної та сталої України з сильною локальною та загальнонаціональною ідентичністю.

Проєкт ініціювала Асоціація архітекторів Литви. Проєкт об’єднав в консорціум 11 партнерів з різних країн та інституцій. Architects Association of Lithuania, Architects Sweden, Bundeskammer der Ziviltechniker:innen – BKZT (Federal Chamber of Architects and Chartered Engineers) Austria, Royal Danish Academy. The Institute of Technology and Architecture (IBT), Architects Chamber of Romania, The National Council of Architects, Planners, Landscapers and Conservationists, or CNAPPC Italy, The “Bundesarchitektenkammer e.V.” (BAK – Federal Chamber of German Architects), Estonian Association of Architects, Національна спілка архітекторів України, Ро3квіт – урбаністична коаліція для України та Харківська школа архітектури і та Рада архітекторів Європи як асоційований партнер.

“Цим проєктом ми хочемо зробити свій внесок у відродження мистецького сектору – архітектури як форми культурного самовираження – запрошуючи українських архітекторів (і, зокрема, фахівців з охорони спадщини) до рівноправної співпраці з європейськими архітекторами: обмінюватися знаннями та досвідом і разом шукати нову, адаптовану до українських реалій, методологію та шляхи збереження і відновлення української міської та архітектурної спадщини у сталий, інклюзивний спосіб”.
Рута Лейтанайте, ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня Ради Асоціації архітекторів Литви.

Загальна мета проекту полягала у відновленні культурного сектору архітектури як процвітаючої сфери діяльності, що поєднує матеріальну та нематеріальну спадщину з новою архітектурою та міським дизайном. Довгостроковими цілями проекту були розбудова спроможності для: 1) відновлення пошкодженої війною нерухомої спадщини України в рамках загальної відбудови; 2) відновлення соціальних структур та структур ідентичності через відновлення культурної спадщини; 3) активізації та залучення локальних громад на всіх етапах відновлення; 4) активізації та створення місцевих економічних мереж і процесів.

Програми в межах проєкту включають заходи, безпосередньо спрямовані на досягнення двох цілей: a) підготовка до післявоєнного відновлення культурних секторів України шляхом оцінки потреб, розбудови потенціалу та інвестиційного планування; б) підготовка та навчання українських фахівців у сфері культурної спадщини щодо захисту культурної спадщини від ризиків.

Результатом проєкту став набір рекомендацій та методологій щодо:

— оцінки цінностей спадщини та оцінки завданих збитків;
— перетворення спадщини в стійкий, економічний і культурний ресурс локальних громад та українських міст;
— комплексного оновлення радянського масового житла в Україні;
— партисипаційних підходів в охороні спадщини;
— архітектурних конкурсів: організаційні та фінансові аспекти;
— взаємозв’язку технологій та спадщини;
— удосконалення освітніх програм архітектурних шкіл;
— змісту, фінансування та організації програм безперервного професійного розвитку в галузі сталого відновлення спадщини.

Проєкт започаткував платформу для довгострокової співпраці між архітекторами, урбаністами, ландшафтними архітекторами та спеціалістами спадщини з України та інших європейських країн для захисту та розвитку природи та спадщини як ресурсу для відновлення України.

В проєкті UREHERIT  ХША було задіяно в декількох активностях:

— розробка двох освітніх курсів для архітекторів бакалаврського рівня: «Критична реконструкція і спадщина» та «Атлас модернізму», які мають на меті розвинути знання, компетенції та навички у роботі з архітектурною спадщиною, яка знаходиться в зоні ризику знищення чи то через суспільне несприйняття як радянська спадщина чи то через руйнування внаслідок війни;

— апробація в освітній програмі розроблених литовськими партнерами методологій і рекомендацій щодо цілісної реновації радянського житла в Україні;

— залучення як експертів та викладачів для проведення окремих панелей програми CPD (безперервного професійного розвитку) для архітекторів щодо сталого відновлення спадщини.