Лекторій “Сучасні методи обробки візуальних матеріалів”

У квітні до ХША завітала Анна Ольшевська, кураторка та дослідниця в галузі гуманітарних наук і технологій із Кракова. Сфера її наукових зацікавлень зосереджена на машинній естетиці та дослідженнях технологій пост-зростання. Вона співпрацює з Гуманітарним факультетом, де керує програмою реставрації медіа-мистецтва Re:Senster Lab. Її поточні проекти пов’язані з дослідженнями в галузі машинної естетики (MarxMachines Inc.) та розробкою інституційної структури творчих лабораторій (консорціум Hegel Labs для Horizon EU). Анна Ольшевська є співдослідницею EduVrLab та дослідницьких проектів Департаменту культурології та досліджень цифрової доби.

Її остання робота присвячена концептуальному підґрунтю технологій візії та політиці спільного: Olszewska A., Not a book on images: experiments in image processing and machine vision, AGH UST press [2024].

З 8 до 11 квітня ХША стала місцем проведення лекторію на тему сучасних методів обробки візуальних матеріалів для архітекторів/-ок та дизайнерів/-ок, які люблять експериментувати, у т.ч. з плівками та пігментами, фільтрами та методами освітлення.  

Як технології, винайдені під час війни, застосовуються в умовах мирного часу? Історія знає чимало таких прикладів: від радіозв’язку до найзручнішого у світі крісла, винайденого Чарльзом та Рей Імсами.

Стосується це й автоматизованих методів обробки візуальних матеріалів. Використання їх у цивільній сфері, зокрема у дизайні публічних просторів, дає можливість переосмислити процес проектування та вибір матеріалів, що використовуються, для підкреслення видимості та контрастності простору. У лекторії йшлося про естетику машинного зору,  пост-людські ландшафти. Третя лекція на тему  сучасного використання ультрафіолетових, інфрачервоних, теплових, спектрометричних методів зйомки у контексті теорій приховування та дослідження видимості була проведена у рамках публічної програми ХША. Завершальна лекція стосувалася політик у галузі застосування технологій, керованих штучним інтелектом, під час якої було проаналізовано впровадження та використання сенсорних технологій та підкреслено роль, яку освітні програми в галузі архітектури та дизайну можуть відігравати у структуруванні політик, що ґрунтуються на даних.