Освітня програма “Архітектура та урбанізм” є першим кроком до опанування професії і спрямована на формування необхідних практичних та теоретичних навичок і знань в сфері архітектури та урбанізму. Базуючись на світовому досвіді архітектурної освіти, програма розкриває комплексність професії, дозволяючи студентам сформувати свій особистий професійних шлях.
Майбутні професійні урбаністи виконуватимуть роль важливих посередників, які сприятимуть процесам планування та прийняття рішень на різних рівнях. Освітня програма спрямована на забезпечення компетенцій, необхідних для виконання такої ролі.
Короткострокові інтенсивні та насичені освітні програми присвячені сфокусованим знанням, отриманню досвіду та навичок за короткі терміни та новому погляду на професію.
Харківська школа архітектури за підтримки меценатів надає іменних стипендій для студентів. Стипендії покривають від 25 до 50 % вартості навчання. Стипендія надається на весь період навчання, за результатами кожного року стипендія продовжується за умови отримання високих балів з усіх дисциплін програми.
“Мікроклімати, створені людиною: на перетині архітектури, природи та колективної пам’яті”
Публічна програма
27.
03
2026
Локація: Львівський культурний хаб
м. Львів, вул. К.Романа,6 Дата: 27 березня (Пт) Година: 18:30
Лекція ґрунтується на дослідженнях ландшафтів пам’яті та штучного мікроклімату (artisanal microclimates) варшавського дослідницького архітектурного бюро CENTRALA. Вона показує, як архітектура може взаємодіяти з силами природи та впливати на повітря, яким ми дихаємо, а також доводить, що створене людиною середовище робить більше, ніж просто забезпечує укриття: воно активно формує сенсорні та кліматичні умови повсякденного життя. З цієї перспективи архітектура постає не лише як практика формування простору, а й як практика створення атмосфери.
Лекція спирається на багатошарову історію Варшави, щоб показати, як колективна пам’ять закладається в матеріалах, ландшафтах і міській формі. Особливу увагу приділено роботі Бондана Ляхерта (Bohdan Lachert), архітектурне мислення якого було глибоко пов’язане із соціальним і матеріальним контекстом міста. Також розглядається внесок ландшафтної архітекторки Аліни Шольц (Alina Scholtz). Її проєкти показують, як зелень і рельєф можуть брати участь у формуванні міського клімату. Їхня творчість стає відправною точкою для ширшої розмови про те, як практики роботи зі спадщиною можуть формувати спільні атмосфери.
Ще одним історичним шаром, який аналізується в лекції, є повоєнне регулювання річки Вісли, коли величезні обсяги зруйнованих будівель, що залишилися після Другої світової війни, були повторно використані для укріплення берегів і зміни русла річки. Ця трансформація розглядається як симбіотичний і метаболічний процес, у якому руйнування було повторно інтегроване в середовище та спрямоване на створення нових екологій. Таким чином річковий ландшафт постає як палімпсест – сукупність культурно зумовлених рішень, що водночас сформували нові кліматичні умови для міста.
У лекції також представлено роботу офісу «Групи Вісла» (Zespół Wisła), який діяв в часи соціалістичної Польщі й пізніше та займався великими інфраструктурними проєктами й ландшафтними стратегіями для водних територій навколо Варшави. Його плани демонструють, як технічна експертиза, гідрологія та ландшафтний дизайн використовувалися для формування клімату метрополії та публічного простору навколо води.
Аналіз цих проєктів показує, як мікроклімат може бути свідомо сформований за допомогою матеріалів, рослинності, управління водними ресурсами та руху повітря. Спираючись на ці приклади, лекція вводить поняття «небесної архітектури» (celestial architecture), яке розглядає небо як спільний дім, сформований взаємодією довкілля, пам’яті та інфраструктури. У цьому баченні атмосфери, які знаходяться над нами, не є абстрактними. Вони є результатом історичних, екологічних і культурних процесів.
Зрештою лекція пропонує розглядати турботу про атмосферу, як у буквальному, так і в метафоричному сенсі, як шлях до більш усвідомленого співжиття на нашій планеті, поєднуючи пам’ять, клімат і колективну відповідальністю.
Лекція відбудеться англійською мовою з синхронним перекладом.
Спікери та спікерки:
CENTRALA — варшавське дослідницьке архітектурне бюро, засноване Малґожатою Куцевич та Сімоне де Якобісом. У своїй практиці вони поєднують архітектурний дизайн, дослідження та кураторські проєкти, працюючи з темами пам’яті, матеріальності архітектури та взаємодії між архітектурою і природними процесами. Серед проєктів CENTRALA — дослідницькі та виставкові ініціативи, присвячені повоєнній архітектурі, історії виставкового дизайну та взаємодії міста з природними процесами. Звертаючись до спадку варшавських дизайнерів — Зофії Гансен і Оскара Гансена, Віоли Дамєнцької та Яцека Дамєнцького, а також Аліни Шольц, — вони повертають до сучасної практики забуті знання: граматику польського виставкового дизайну 1950–1960-х років, спільний словник повоєнного модернізму та використання гідроботаніки в архітектурі. Працюючи з темами пам’яті та матеріальності, бюро також ініціює публічні дискусії про збереження повоєнної архітектурної спадщини. Керуючись ідеєю «Підсилення природи», CENTRALA створюють проєкти, що досліджують взаємозв’язок між архітектурою та природними процесами. Для них архітектура — це радше потік, ніж статична форма: її будівельними елементами стають гравітація, циркуляція води, атмосферні та астрономічні явища. У цьому баченні архітектура, що поєднує людський масштаб із масштабом планети, здатна налаштовувати нас на ритми світу довкола, посилювати відчуття зв’язку з природою та відкривати можливість переживати її крихкі й зникаючі цикли.
CENTRALA є переможцями конкурсу «FUTUWAWA. Як ми житимемо у Варшаві майбутнього» (2021). Їхні проєкти були представлені на Венеційській бієнале архітектури (2018, 2023), Лондонській бієнале дизайну (2021), Лісабонській архітектурній трієнале (2022) та Бієнале в Кванджу (2023). Із 2017 року вони регулярно співпрацюють із Харківською школою архітектури.
Сімоне Де Якобіс (Simone De Jacobis) — італійський архітектор, дослідник і співзасновник архітектурної студії CENTRALAу Варшаві. У своїй практиці він досліджує взаємозв’язок між архітектурою, природними процесами та явищами довкілля. Його проєкти часто поєднують архітектуру з атмосферними, гідрологічними та астрономічними явищами, розглядаючи простір як динамічну систему. Разом зі студією Centrala він створює інсталяції, дослідницькі проєкти та архітектурні концепції, які підсилюють чутливість людини до природних ритмів і змін довкілля.
Малґожата Куцєвіч (Małgorzata Kuciewicz) — польська архітекторка, кураторка та дослідниця, співзасновниця архітектурної студії CENTRALA. Її робота зосереджена на вивченні того, як природні явища, вода, повітря, світло й гравітація, формують архітектурний простір та досвід людини в ньому. У своїх проєктах вона часто працює з форматами інсталяцій та, виставок та презентує міждисциплінарні дослідженнями, що поєднують архітектуру, мистецтво і науку. Практика Малґожати Кучєвіч спрямована на переосмислення архітектури як процесу, тісно пов’язаного з екологічними циклами планети.
Співорганізатор події: Polish Graphic Design
Партнер публічної програми ХША: Львівський культурний хаб
Подія відбувається за підтримки Міністерства культури Республіки Польща та Польського інституту в Києві