Прийняти кітч: візуальний бунт у міському просторі

Цією розмовою ми розпочинаємо серію подій про взаємодію людини з міським простором. 

Місто – це складне багатошарове середовище, яке постійно змінюється, іноді найбільш непередбачуваним чином. Планувальники ХХ сторіччя намагалися встановити тотальний контроль над міським простором і знайти універсальні рішення усіх проблем. Одним з результатів такого підходу є і пострадянські середовища українських міст. Сьогодні ми бачимо, як монотонна забудова панельних районів пестрить хаотичними формами та кричущими вивісками самобуду, мінімізований житловий простір хрущовок випирає назовні заскленими балконами та лоскутами зовнішнього утеплення, а звільнені від декорацій багатоповерхівки обростають наївним мистецтвом працівників комунальних служб або самих мешканців.

Архітектори мають звичку жалітись на смаки громади, що не бачить рафінованої краси модернізму, або ставить потреби повсякденного життя вище за візуальну єдність вуличних фасадів. Але це життя видалося сильнішим за монументальне містопланування і контроль тоталітарної держави, тому ми пропонуємо перестати боротись з низовими трансформаціями забудови і вийти за рамки академічної уяви про ідеальний образ міста. Замість цього ми можемо подивитися на місто справжнє та почати досліджувати його хаотичні трансформації як ключ до розуміння динамічного життя міського простору.

Спікери: 

Алла Петренко-Лисак: доцентка факультету соціології КНУ ім. Шевченко, дослідниця, наукові інтереси якої охоплюють теми: соціальний простір, соціологія та соціальна антропологія міста, новітні мобільності та суспільство постмодерну.

Євген Коршунов: митець, який працює у різних медіа: графіка, живопис, відео, ленд-арт, фото. Учасник багатьох міжнародних виставок та резиденцій. У своїй практиці працює з темами кітчу, повсякденності та абсурду в українському контексті.