Освітня програма “Архітектура та урбанізм” є першим кроком до опанування професії і спрямована на формування необхідних практичних та теоретичних навичок і знань в сфері архітектури та урбанізму. Базуючись на світовому досвіді архітектурної освіти, програма розкриває комплексність професії, дозволяючи студентам сформувати свій особистий професійних шлях.
Майбутні професійні урбаністи виконуватимуть роль важливих посередників, які сприятимуть процесам планування та прийняття рішень на різних рівнях. Освітня програма спрямована на забезпечення компетенцій, необхідних для виконання такої ролі.
Короткострокові інтенсивні та насичені освітні програми присвячені сфокусованим знанням, отриманню досвіду та навичок за короткі терміни та новому погляду на професію.
Харківська школа архітектури за підтримки меценатів надає іменних стипендій для студентів. Стипендії покривають від 25 до 50 % вартості навчання. Стипендія надається на весь період навчання, за результатами кожного року стипендія продовжується за умови отримання високих балів з усіх дисциплін програми.
Жити разом: як створювати інклюзивне житло для людей старшого віку? Досвід Франції
30.
04
2026
Локація: Львівський культурний хаб м. Львів, вул. Князя Романа,6 Дата: 30 квітня Година: 18:30
У сучасній Європі, яка старіє, відбувається типологічна трансформація підходів до житла – як з боку архітекторів, так і з боку органів влади та девелоперів. Спираючись на сучасні французькі практики інклюзивного житла та соціально вбудованих моделей розвитку, ця лекція розглядає, як переосмислюється забезпечення потреб старшого населення – поза вже застарілою дихотомією між незалежним проживанням і закладами опіки.
Бінарна логіка, яка довгий час визначала житлову політику – між стаціонарними закладами опіки та ізольованим приватним житлом – дедалі більше підважується практичним досвідом. Нові моделі, що розвиваються у Франції, зокрема в практиці French Housing Foundation, вказують на формування проміжного житлового стану – архітектури близькості, де індивідуальна автономія і колективне життя не протиставляються, а взаємодоповнюють одне одного. У цій рамці житло мислиться не як стандартизований продукт, а як контекстуально чутлива відповідь, що поєднує домашній масштаб, спільні функції та інтеграцію в локальний контекст.
Французський досвід демонструє, що існують дієві рамки – фінансові, регуляторні та архітектурні – за умови, що девелопери, публічні інституції та проєктанти працюють міждисциплінарно, спрямовуючи свої зусилля на створення справді інклюзивних типологій. Такими є, зокрема, мікрорайони, спроєктовані як живі екосистеми; адаптивні перші поверхи, що інтегрують медичні сервіси, майстерні та щоденні функції; будівлі, просторове рішення яких завдяки своїй щедрості не стигматизує тих, для кого вони призначені. Цей масив знань має виразну актуальність і поза межами Франції.
Такі підходи підкреслюють значущість інклюзивних, неінституційних моделей житла і догляду як відповіді на зростаючі соціальні та просторові нерівності, особливо в контекстах, позначених переміщенням, демографічним старінням і тривалою нестабільністю. У цій перспективі принципи, розроблені у Франції для людей старшого віку, можуть бути поширені на ширший спектр вразливостей, не обмежуючись лише віком. Просторові та соціальні логіки інклюзивного житла – доступність, адаптивність, близькість і колективна підтримка – формують переносну рамку для роботи з різними формами інвалідності в Україні. Замість орієнтації на окрему групу, ці підходи пропонують більш структурне переосмислення житла, здатного враховувати різні прояви вразливості протягом життєвого циклу та сприяти формуванню більш стійких і інклюзивних територіальних моделей.
Наталя Янковська – архітекторка, урбаністка та радниця з питань публічної політики. Її практика розвивається на перетині управління публічними проєктами та соціальної архітектури житла. Вона здобула професійну підготовку в одному з провідних урбаністичних центрів Франції, в Гаврі, і нині очолює команду як керівниця з управління публічними будівлями у Fondation pour le Logement Social у Франції.
Її основна діяльність полягає у розробці пропозицій адаптивного повторного використання колишніх будівель, трансформуючи їх у доступне, індивідуально придатне для проживання житло, інтегроване в «сільськоподібні» міські тканини та організоване навколо спільних просторів і локальних сервісів догляду. Відкидаючи редукцію житла до суто типології будівлі, вона інтегрує соціальну інженерію в кожен проєкт через процеси співпроєктування з мешканцями, розробку принципи співжиття в громадах та створення відкритих громадських просторів.
Її портфоліо складають проєкти в історичному центрі Гавр, внесеному до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, участь у житловій програмі Grand Paris Express, а також оновлення змішаного житлового фонду в районі Сезонів у Ла-Дефанс. Вона розглядає архітектуру як практику турботи – просторову, соціальну та територіальну.
Вона також викладає на магістерських програмах в європейських та українських інституціях, зосереджуючись на повторному використанні матеріалів у будівництві, вернакулярному плануванні та територіальному форсайті. Її робота поєднує польові дослідження з практиками проєктування та планування, підкреслюючи зв’язок між емпіричним дослідженням і проєктно-орієнтованою реалізацією.
Партнер публічної програми ХША: Львівський культурний хаб