Архітектор, який працює у бюро — хто він є та які компетенції має?

16.04

2020

Аби не бути відірваними від реальності, ми маємо розуміти, яким є випускник ЗВО, що буде потрібним на ринку праці.

На цьому краще за всіх знаються ті, хто наймає працівників на роботу. Засновники архітектурних бюро Drozdov&Partners, BURØ, Архіматика, Filimonov&Kashirina architects та Домінанта поділилися із ХША інформацією щодо того, якою має бути архітектурна освіта та яким саме спеціалістам вони були б раді надати робоче місце. Гадаємо, що така інформація є корисною для тих, хто хоче працювати відразу після випуску, а не відчувати розпач та вчитись наново.

Представники всіх офісів кажуть про зміни. Наразі ми маємо справу з тим, що з’являються нові економіки та нові споживачі, та в цілому, хоч і зі складнощами, в Україні з’являється новий ринок архітектури.

«Відбувається зміна в способі життя: замість "мати" пріоритетним стає "бути"».

То що з цим робити архітектору? Перш за все, йому треба розуміти контекст, в якому він працює, та створювати проекти, що будуть включати просторові рішення та враховувати цінності й інтереси усіх зацікавлених груп.

 

«Добрий архітектор — це фахівець, який уважно працює з місцем, користувачами, економно використовує природні ресурси і кошти замовника».

Поруч зі змінами в економіці і на архітектурному ринку ми маємо справу із неактуальною архітектурною освітою, що не змогла трансформуватися під потреби сучасного суспільства.

Роздуми з цього приводу зустрічалися нам у бесідах майже з усіма офісами. Освіту перевантажено дисциплінами, які випускники не в змозі комбінувати. На виході з університету їхні знання є вкрай фрагментованими та відірваними від реальності, у них немає власного смаку. В процесі роботи випускникам доводиться вчитися наново, набуваючи нових актуальних та забуваючі старі непотрібні знання. Це займає час, та при цьому як офіс, так і випускник зво витрачають занадто багато зусиль і ресурсів.

Тут рішення видається більш ніж очевидним — це орієнтація на актуальні знання та багато практики, що починається вже у процесі навчання.

 

«Навчальна програма має бути мотиваційно-сюжетною лінією, що проходить випробування практикою».

Також, за думкою представників офісів, архітектурна освіта має «прищепити почуття контексту, розуміння простору міста та познайомити з загальносвітовими тенденціями».

З освітнім бекграундом прямо пов’язані портрети кандидатів та необхідні їм навички, за якими офіси обирають працівників. Окрім портфоліо та знань в архітектурі, серед критеріїв зустрічається й розуміння сучасної мови архітектури, власний добрий смак, знання архітектурного контексту сучасності в цілому. Особливу увагу займає вміння комунікувати, вести діалог та ставити все під сумнів. Також це — навички командної роботи, вміння генералізувати та системно підходити до завдань.

«Тебе просять намалювати фасад, а ти пропонуєш план розвитку території».

Чи забагато вимагають архітектурні офіси від випускників закладів вищої освіти? Певно, що ні. Та основна справа в тому, що випускники зазвичай не мають проєктного досвіду та знають про все у теорії, не стикнувшись з ринком та замовниками.

Тож час займатися реальними справами. Сучасний студент має отримувати такі знання, які він відразу зможе реалізувати в тілі проєкту. Він має знатися на сучасному ринку архітектури, та бути не просто його спостерігачем — бути його активним учасником.