Що треба знати про архітектурну освіту, щоб стати добрим архітектором? – 10 причин, чому студійна система важлива

Зі зміною епох, розвитком міст і технологій та зростаючим запитом суспільств на якісний життєвий простір змінилася роль і функція архітектора. В 21 столітті це вже не ремісничий, який «креслить» будівлю, це візіонер, який формує бачення майбутнього. Така разюча зміна розуміння ким є архітектор в сучасному суспільстві вимагає нових знань і навичок, а отже і нової архітектурної освіти.

Останні десятиліття система викладання в архітектурних школах зазнала великих змін. Архітектурні виші Європи та Сполучених Штатів перейшли на студійну систему навчання, яка стала відповіддю архітектурної спільноти на виклики часу і адаптацією архітектурної освіти до суспільного запиту на формування нових цінностей спільного використання, залучення та інновацій.

На даний момент, в Україні, Харківська школа архітектури є єдиним вузом, який готує бакалаврів-архітекторів за студійною системою. У інших Школах та Університетах цього ще немає, але ми вважаємо що зараз така система є надзвичайно потрібною. У цій статті Ви знайдете 10 причин, чому студійна система навчання є як ніколи актуальною і що вона дає студенту на виході.

Мабуть, основною характеристикою архітектурного мислення є здатність синтезувати інформацію з різних дисциплін або галузей знань. Саме цій синтетичній здатності вирішувати проблеми найкраще навчати у форматі студій проєктування. Студія є центральним компонентом навчальних програм в архітектурних школах: це місце, де студенти досліджують, тестують, розробляють і презентують проєктні пропозиції, синтезують матеріал з різноманітних джерел і з різних дисциплін навчальної програми. Студійна культура охоплює низку різних аспектів викладання проєктування: аудиторні заняття та групові зустрічі, на яких обговорюються ідеї, студійні проблеми, прочитана літератури; індивідуальні консультації, які є, мабуть, найхарактернішим компонентом викладання в студії проєктування; студійні перегляди (ревю) різного ступеня формальності (із залученням зовнішніх критиків і без них); і, нарешті, особистий час, проведений у студії, де розробляються та створюються індивідуальні або групові проєкти. Кожен з цих етапів має свою методику і критерії оцінювання.

Студенти архітектори мають особливі стосунки зі своїми навчальними вишами. Вони проводять в них незліченні години досліджуючи, проєктуючи, дискутуючи, презентуючи, слухаючи курси, консультуючись і просто спілкуючись і відпочиваючи. Всі ці дійства відбуваються у студіях – спеціально облаштованому просторі, де кожен студент має своє робоче місце, яке закріплюється за ним на весь період навчання. Така атмосфера навчання максимально наближена до реальної роботи офісу, де значна кількість працівників перебувають у постійній взаємодії і одночасно мають власну територію творчості. Студійний формат готує студента до реального трибу професійного життя архітектора. 

Студія – це “домашня база” студента в Школі. Запитайте у досвідчених архітекторів, які закінчили українські вузи про їхній досвід проєктування, коли вони були студентами. Вони розкажуть вам веселі історії, як квартира їхніх батьків чи кімната в гуртожитку перетворювалася на одну велику майстерню, де нікому окрім макетів не було місця. Трагі-комічні історії як пошкоджувалися їхні макети, коли вони везли їх на перегляти та заліки в переповнених маршрутках чи метро. Студентам, які вчаться за студійною системою, повезло мати не лише власне робоче місце і простір для зберігання свої проєктів, але й майстерні, які знаходяться в безпосередньому зв’язку зі студіями і забезпечують технічну базу для студійного проєктування.

Досвідчений архітектор як ніхто розуміє силу командної роботи. Ви зауважували, що архітектор, який презентує свій проект ніколи не каже «я», а завжди каже «ми». А в описі проєкту обов’язково є імена як мінімум пари колег. Командна робота відіграє важливу роль у досягненні успіху проєкту. Професія архітектора найбільш колективна професія в світі, переконані архітектори. Навчити студентів колективної роботи, особливо в 21 столітті індивідуалізму, ще той виклик для викладачів.  У студії студенти працюють у групах над різними видами робіт, наприклад, створенням макетів, документації дослідницької роботи, вивченням конкретних кейсів, презентації командної роботи тощо. Ці види завдань допомагають прищепити їм навички хорошого командного гравця. В студійних проєктах студенти розвивають свої лідерські здібності та стають більш толерантними до різних точок зору.

Завдяки студійній системі можна познайомитися з багатьма видатними архітекторами під час їхнього викладання на студіях, на гостьових лекціях і на ревю. Студія дає шанс студентам вибудувати ще під час навчання свою мережу професійних стосунків,  що є неможливим у традиційній системі викладання. Гостьові викладачі та критики допомагають студенту зрозуміти проєктне завдання та його виклики під новим кутом зору. Студенти мають можливість звернути увагу на себе через якісно і глибоко пропрацьовані студійні проєкти, які отримують високу оцінку досвідчених архітекторів.

Студія – це лабораторія для нових ідей. Одним із найпродуктивніших аспектів студійної культури є її різноманітність і неформальність. Багато найкращих ідей в студентів виникають не під час  конкретних занять, а під час дискусій в позаурочний час в студіях. Саме ця свобода творчості та експериментів породжує нові підходи та ідеології. Один з кращих прикладів – Шегіро Бан, японський архітектор, який експериментував з картоном у студентські роки, став його майстром, а тепер його практика довела, що паперові трубки є ефективним матеріалом для недорогих укриттів у разі стихійних лих і воєнних руйнувань.

За словами Девіда Чіпперфілда, прітцкерівського лауреата, “Різниця між хорошою і поганою архітектурою – це час, який ви витрачаєте на неї”. Життя архітектора проходить в постійних дедлайнах. Цінність часу, вміння його розподіляти, ефективно використовувати і планувати є запорукою високих результатів. Саме ритм і відчуття часу архітектора дають студійні проєкти. Студія працює за цілеспрямованою схемою, де кожен студент отримує певне завдання, яке має виконати за обмежений час. Така атмосфера студії допомагає студентам навчитися керувати своїм робочим часом і часом відпочинку.

У студії практично щоденне спілкування з викладачами, щотижневе або щомісячне оцінювання підтримує регулярність процесу проєктування. Таке середовище полегшує студентам пошук рішень. Викладачів в архітектурних школах часто називають тьюторами. Тьютори є своєрідними фасилітаторами та менторами студентів у навчальному процесі. Вони не стільки навчають як допомагають студентам пройти шлях навчання й опанувати необхідні знання і навички, та здобути компетенції. Між викладачем і студентами існує тісний взаємозв’язок. Часто за такого сценарію навчання стає двостороннім процесом, де викладач, який обов’язково є практикуючим архітектором, передає знання через свій досвід, а студент може запропонувати нетрадиційні рішення та технологічні новації.

Архітектурна професія пов’язана з постійною конкуренцією. Архітектори затиснуті в рамки правил, вимог, правних регуляцій та потреб чи бажань замовника. Зазвичай архітектори отримують нові проекти через конкурси, проходячи жорстку процедуру відбору, поразок і перемог. Архітектурний виш має готувати студентів до реалій професії, тиску і напруги, яка супроводжує конкурсні процедури. Саме студійна система сприяє такому гартуванню майбутніх спеціалістів. Часті проміжні перегляди, фінальні перегляди з критою (запрошення зовнішніх експертів) надихають студентів викладатись на повну, ставати допитливим, прагнути більшого і вчитися в інших.

Архітектурні школи розглядають студію як місце дискусії над архітектурними ідеями, де можуть співіснувати різні точки зору. Студійна система дає студентам соціальне середовище, де вони вчаться презентувати, критикувати, реагувати на критику та співпрацювати. Така взаємодія “студент-студент” або “викладач-студент” робить студентів впевненими в собі публічними мовцями. Студійне навчання заохочує студентів не лише до участі, але й до ініціювання діалогу.

Регулярні перегляди та критики (ревю) студентських робіт є обов’язковою методичною компонентою викладання проєктування. Окрім того, що ревю слугує засобом оцінки прогресу студентів, воно є цінним форумом для публічної дискусії. Розмови та дискусії, які відбуваються під час ревю між викладачами, запрошеними критиками та студентами, є невід’ємною складовою навчального процесу архітектурних шкіл. Участь в ревю беруть студенти всього курсу. Це не лише вияв поваги та підтримки однокурсників, але й можливість поглибити свої знання Всі студенти отримають користь від коментарів, зроблених на перегляді іншого студента.

Робота в студії починається з чіткого визначення проблеми, продовжується через дослідження до виявлення релевантних даних і закінчується емпіричним тестуванням і розробкою рішень. Тут задіюється багато різних навичок, від дослідження і концептуалізації до креслення і створення макетів. Студія спонукає студентів до роботи з широким спектром медіа, до розуміння проєктування як процесу та презентації результатів як важливої частини цього процесу. У студійній роботі використовується матеріал з усієї освітньої програми. Освітні програми архітектурних шкіл інтегрують матеріал з технічних і гуманітарних дисциплін, будівельних технологій, історії/теорії та професійної практики для практичного застосування на студії. 

Авторка статті: Ірина Мацевко, проректорка Харківської школи архітектури