Конкурс “Стань архітектором” – поради та досвід учасників

06.

05

2024

Як потрапити на бакалаврську програму в Харківській школі архітектури та отримати знижку на навчання?

Харківська школа архітектури кожен рік проводить відкритий конкурс “Стань архітектором” для всіх амбітних та вмотивованих школярів і школярок, які бажають навчатися на архітектора/-ку у ХША, та надає їм можливість отримати грант на навчання на програмах Бакалаврату та безкоштовний курс Портфоліо.

“Я хотіла спробувати реалізувати свої знання та навички у створенні свого першого архітектурного проєкту, і цей конкурс став такою можливістю. Це був дуже цікавий досвід - я дізналась глибше, що лежить за професією архітектора/архітекторки. Конкурс остаточно впевнив мене, що я хочу вступати саме на архітектуру, саме в ХША”, - розповідає Олександра Присяжнюк, студентка 1 курсу ХША, а також переможниця конкурсу «Стань архітектором».

Ми поспілкувалися з Олександрою, Денисом та Андрієм – студентами ХША, які брали участь у конкурсі минулого року, та дізналися про їх мотивацію, досвід та поради учасникам конкурсу.

Олександра Присяжнюк - переможниця минулорічного конкурсу “Стань архітектором”

Я хотіла спробувати реалізувати свої знання та навички у створенні свого першого архітектурного проєкту, і цей конкурс став такою можливістю. Це був дуже цікавий досвід – я дізналась глибше, що лежить за професією архітектора/архітекторки. Конкурс остаточно впевнив мене, що я хочу вступати саме на архітектуру, саме в ХША.

Яким був твій проєкт на конкурс? Які виникли складнощі, а що вдалося легко?

Мій проект – це відпочинкова зона у туристичному місці, що знаходиться у моєму рідному місті – Луцьку. Я хотіла вирішити проблему відсутності рекреаційної зони, місць для відпочинку у популярному для туристів та мешканців місці – біля будинку скульптора Голованя (будинку з химерами). 

Проєкт складається з різнорівневих платформ для сидіння та лежання, що знаходяться під дахом та затінені листям дерев. Я намагалась зберегти природність цього проєкту, адже він розташований на березі річки. Відсутність розвитку туристичного потенціалу мого міста – це гостра проблема для всіх мешканців, включно зі мною, тому це стало проблематикою мого проєкту. 

Найбільші складнощі виникали з ергономікою – тоді я ще не знала, де шукати, якого розміру можуть бути сходинки, яка зручна висота для сидіння, та чи могла б людина там лежати.

Найлегше було з визначенням місця та проблеми проєкту, адже вона гостро відгукнулась мені.

Що цей конкурс означає для тебе, які твої враження від нього?

Для мене цей конкурс є дуже цінним, адже він став моєю можливістю навчатися в ХША. Я дуже рада, що я переборола свій страх взяти в ньому участь – завдяки цьому я зараз навчаюсь в ХША.

Денис Токар, студент 1 курса ХША, учасник минулорічного конкурсу (3 місце)

Для мене конкурс “Стань архітектором” став певним викликом, бо я ще ніколи не брав участі у подібних змаганнях. Я довго не міг зрозуміти, чи потрібно мені подаватися, адже у мене був страх, що все ж таки переможець – лише один. Але потім я зрозумів, що важливо сфокусуватися не на цьому, а радше на досвіді, який дасть конкурс – можливість почути думку експертів та спробувати себе в конкурентному середовищі.

Мене надихнула тема минулорічного конкурсу, яка мала на меті розробити таке місце, де люди мали змогу комунікувати між собою, навіть не знаючи один одного. І як на мене, це правильний фокус, бо зараз головне – це єдність між нами.

Яким був твій проєкт на конкурс? Які виникли складнощі, а що вдалося легко? Які поради ти можеш дати?

Чесно кажучи, у мене було вже мало часу, щоб розробити проєкт – десь приблизно 2 тижні замість майже місяця, але я все ж таки наважився. Однією зі складностей стало продумування ідеї, і в цьому можу дати пораду брейншторму майбутнім учасникам: виділіть 10 хвилин і накидайте якомога більше концепцій – просто те, що перше прийде в голову. Розплануйте свій час на всі етапи створення проєкту, це може займати не весь день, але це важливо, щоб ви розуміли, що ви повинні мати в кінці кожного дня та йти поступово до виконання поставленої мети.

Після оголошення результатів, я звісно трохи засумував, бо “ну це ж не перше місце”. Я зрозумів, що це – нормальна реакція, бо працюючи кожен день, докладаючи максимум зусиль, отримати в кінці такий результат – було трохи розчаруванням, і дізнавшись про нього на початку, я би напевно не погодився подавати заявку. Але після конкурсу я мав розмову з одним із викладачів ХША, і він мені мені дав дуже корисну інформацію, яку я хочу поділитися: 

Ви ніколи не зможете на 100% бути впевненим, що ваш проєкт є виграшним, але від цього не треба відмовлятися брати участь в конкурсах. Навпаки, це повинно мотивувати йти далі, дослухаючись до порад експертного журі, пробувати, помилятися, щоб обов’язково потім виграти.

 Як на мене, перше місце – це не завжди на краще, бо тоді ти не розумієш, куди рухатися далі, бо ти вже виграв. Особливо тут, у школі, на початку вашого шляху, де навпаки треба дізнатися якомога більше, щоб врахувати це на майбутнє. Моя вам порада – не боятися програти. Треба спробувати, бо ти вже вносиш певний вклад в своє майбутнє – стаєш архітектором!

Андрій Нестеренко, студент 1 курсу ХША, учасник минулорічного конкурсу "Стань архітектором"

Якщо оцінювати фінальний результат, то конкурс для мене пройшов погано,  адже сам мій підсумковий проєкт був недостатньо пропрацьований, і я через це був засмучений. 

Якщо оцінювати не результат, а шлях до цього результату – це було дуже корисно. Оскільки це був мій перший проєкт, я зрозумів  проблеми, які виникають у мене в роботі, а також як мені її краще організовувати, чи як НЕ треба її організовувати.

За допомогою конкурсу я став краще бачити свої слабкі місця і почав розуміти, як з ними боротися. Також я краще пізнав себе та свої персональні риси – я маю проблему з пріоритезацією завдань, і замість того, щоб зосереджуватися на своїх сильних якостях, я розпорошив свої сили на багато дрібних завдань. Також я усвідомив, що часто переоцінюю свої сили та можливості. Тому якщо б я зараз брав участь у конкурсі, я б розпланував все по днях – що і коли я роблю. Також я б намагався  максимально обережно оцінювати свої сили.