-->

Професія архітектора під час війни у фільмі Пола Томаса “Архітектори надії”

17.03

2024

Британський режисер Пол Томас зняв документальний фільм «Архітектори надії» (Architects of Hope). У ньому йдеться про українських архітекторів та архітекторок, які продовжують втілювати свої проєкти навіть під час повномасштабної війни Росії проти України. 

Фільм знятий англійською і має на меті максимально поширити знання про українських архітекторів та архітекторок у світі. Премʼєра відбулася 24 лютого у столиці Болгарії – Софії, на кінофестивалі “Master of Art”. 2 березня фільм показували у Ризі (Латвія) в рамках Riga ArtDocFest, наскрізною темою якого цьогоріч є Україна. 7 березня відбувся показ фільму на Milano Design Film Festival в Італії. Невдовзі фільм планують показати у Нью-Йорку (США). Заплановані також покази в інших містах Європи та світу. 

Трішки передісторії: Пол зацікавився українськими архітекторами після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року не випадково, адже і сам є архітектором за освітою. Досвід Пола на телебаченні починався з прямих ефірів, далі – у комедійному відділі ВВС, де він співпрацював із Сашею Бароном Коеном. Згодом Томас перейшов до документального кіно.

Фільм “Архітектори надії” розповідає про архітектурні бюро Олега Дроздова, Дмитра Аранчія, Buro Architects Антона Олійника, IK Architects Катерини Ярової та Urbanyna architects Максима Головка. П’ять відомих українських архітекторів та архітекторок діляться своїми спогадами про перші дні війни та досвідом швидкої адаптації до нових реалій. Тут не лише про те, як їм вдалося зберегти свій бізнес, а про й переосмислення ролі архітектора загалом під час війни. Так, до повномасштабної війни ці бюро втілювали проєкти, що змінювали архітектурний образ України. Зараз багато роботи поставлено на паузу. Натомість у зв’язку з війною набули актуальності дуже практичні проєкти: від швидкобудівної модульної житлової системи Unit-E від Дмитра Аранчія до системи “Вільна” Катерини Ярової для реконструкції шкіл у Харкові та сучасних медичних закладів Олега Дроздова, які зараз будують поруч із львівським центром “Незламні”.

Окреме місце у фільмі відведено темі трансформації архітектурної освіти через війну.  В цьому контексті розповідається про Харківську школу архітектури як перший приватний заклад вищої освіти в Україні, що надає архітектурну освіту. 

 

“Після 2014 р. Харків опинився в епіцентрі зіткнення цивілізацій. Для нас було важливо заснувати цю Школу на лінії розмежування як певну противагу…” - згадує засновник ХША Олег Дроздов.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24.02.2022 р. Школу було вирішено релокувати у більш безпечне місце – до Львова. Це дозволило зберегти формат навчання наживо. Більше того, ХША стала першим закладом архітектурної освіти, котрий адаптував свою навчальну програму до викликів війни.

“Війна безперечно вплинула на те, як наші студенти та студентки сприймають свою майбутню професію - каже Дар’я Ожиганова, директорка бакалаврської програми ХША".
"Ми адаптували нашу навчальну програму до потреб майбутньої повоєнної відбудови, додавши фокус на реконструкцію, студії пам’яті та повоєнні студії (post-war studies)”.

Усвідомивши, що війна надовго, Харківська школа архітектури планує найближчих декілька років залишатися у Львові, однак не полишає надій повернутися до рідного міста. Цьогоріч ХША запускає унікальну магістерську програму, яка буде побудована на співпраці із громадами, а результатом навчання студентів та студенток стануть набори практичних рішень для цих громад.

Пол Томас вважає, що фільм “Архітектори надії” є свідченням глибокого потягу України до сміливої творчості та швидкого прогресу. Це різко контрастує з одержимістю Росії знищувати ці якості, завдяки яким людство еволюціонувало. 

“Українські архітектори/-ки продовжують сміливо рухатися вперед навіть під час труднощів війни. Захоплююсь тим, як вони попри все зберігають позитив та креативність. Рішучий дух України відчули нації по всьому світу” – додає режисер.