Харкiвська школа архiтектури — приватний заклад вищої освіти.

Захват VS Абатство. Будівельна практика студентів 1 курсу

14.08

2020

Як деякі місця Харкова стають невидимими та перетворюються на свалки, а на відповідь від природи крізь сміття проростають зелені дерева. 

Чому, проходячи кожен день поряд із величезною свалкою, ми навіть не помічаємо її? Чи так реагує наша свідомість у відповідь на небезпеку, що надходить з занедбаних територій?  Та головне — як покращити стан таких просторів?

Студенти ХША шукають “больові точки” міста та намагаються привернути увагу до проблемних зон. Чи можливо перетворити занедбану дільницю на зручний прохід за 2 тижні літньої практики? Або ж зробити дослідження давно зруйнованої церкви, на місці якої знаходиться сквер?

Як пройшла будівельна практика студентів 1 курсу бакалаврату ХША читайте у нашому матеріалі. 

Співзасновниця відкритої групи міських ініціатив “Пилорама” та тьюторка практики Дана Косміна (Київ) розказала, що студенти поділилися на дві групи: “Абатство” зробили дослідження про фундаменти церков та про церкву, що знаходилася раніше у сквері перед ХША, а “Захват” працювали над проєктом “11%”. 

 

ГРУПА “ЗАХВАТ”
Було

Після того, як студенти провели дослідження території поблизу будівлі школи, вони вирішили привернути увагу суспільства до занедбаної будівлі, що стоїть навпроти ХША ще з 2005 року. Вона побудована тільки на 11%, звідки й назва проєкту.  Між вулицями Полтавський Шлях та Конторською стоїть фундамент будівлі із величезною ямою, перекриттям та двома напівзруйнованими стінами. Повз це місце кожного дня проходять студенти Академії Культури та Школи Архітектури,  у тіні сидять відвідувачі нотаріального  бюро. Тут студенти побачили сліди тимчасових поселень безхатьок, купу мотлоху та сміття, а також багато котів, яких годують місцеві жителі та ті, хто працюють у цьому районі. 

В період з 2005 до 2020 року цей об’єкт 7 разів був арештований та змінював власника. І зараз, поки він чекає на нового власника, місцеві перетворили його на свалку. Крізь сміття вже проросли дерева та сформували внутрішній сад. 

Потенціал місця

Студенти захотіли перетворити величезну яму зі сміттям на лекційний простір та місце неформальних зустрічей для місцевих студентів та жителів району. 

За 5 днів найнята бригада змогла розчистити завали сміття у нижньому приміщенні та вхідну та транзитну зону. Вдалося позбутися одного камазу сміття, в майбутньому знадобиться вивезти ще 10 таких, щоб повністю очистити простір та мати змогу втілити у життя й інші проєкти. 

Тоді у студентів з’явилася можливість реалізувати комфортний та інклюзивний транзит з пандусами між вулицями. Наразі він  набагато зручніше. Це місце вже не хочеться оминути чи дуже швидко пройти повз, бо відчуття небезпеки суттєво зменшилося. 

Після цього студенти зробили котодім, в якому одразу оселилися місцеві кошенята. По словам тих людей, що годують котів кожен день, робити це стало зручніше. 

А також вони зробили невеличкий виставковий простір. Наразі студенти розмістили там табличку, щоб більше розказати про це місце людям, які  кожного дня проходять повз та ігнорують його. У майбутньому люди зможуть користуватися ним для вуличних експозицій сучасного мистецтва. 

«Сміття виконує захисну функцію — воно заповнює простір, щоб там не збиралися люди. Місцеві не хочуть в цій зоні чогось, що б збирало людей.  Вони проти того, щоб у тихому дворі раптом з’явилася сцена та разом із нею гучні вечірки чи події. Ми звернули на це увагу та вирішили, що зверху буде лише зручний прохід та котодім, а в підземному бетонному басейні недобудову, є потенціал для створення публічного простору. Так люди матимуть змогу збиратися на відкритому повітрі (зараз, у карантинний період це особливо актуально), а місцеві не почуватимуть дискомфорт через скупчення людей та галас», — розповідає Дана. 

Що далі

«Наш концепт розвитку цього простору вже готовий, ми хочемо знайти фінансування на те, щоб вивезти сміття та реалізувати й інші проєкти — лекторій-амфітеатр, екран, що дасть можливість дивитися фільми, систему входів-виходів зі сходами, що забезпечить комфортний спуск у нижню частину будівлі, та відкриту кухню, що буде місцем відпочинку для місцевих жителів,» — розказує студентка 1 курсу Катя Мовчан, — «а взагалі круто, що ми прийшли на практику із навичками роботи з деревом та іншими матеріалами. Ще було цікаво поспілкуватися зі студентами 2 курсу, бо вони мають ще ширший досвід та ще більше навичок, ніж ми». 

 

ГРУПА “АБАТСТВО”
Було

На місці скверу перед ХША в 1665 році стояла Церква Різдва Христова. На початку 30 років 20 століття вона була зруйнована та на її місці з’явився сквер.

Ідеї

Студентка 2 курсу Наташа Козуб розказує, що вони хотіли зробити у тому просторі “церкву без церкви”. 

«Ми довго думали про те, що ж створює у церквах атмосферу сакральності. Можливо це форма, кольори, організація простору. Ми хотіли знайти такий “вимикач”, що дозволить людині хоч ненадовго втекти від буденності та перейти до стану “тут і зараз”. 

Відправною точкою стали дві чверті кола в сквері. Ми думали, що вони пов’язані із церквою.

Було б класно, якби споруда, яку ми планували побудувати, якимось чином об’єднувала ці дуги, створюючи щось на кшталт вівтаря, на який можна піднятися.

Ми хотіли показати коло об’ємними структурами — зробити його з пляшок для води, з яких ми будемо поливати виноград, що посадимо. І наприкінці сезону пляшок не залишиться, а виноград заповнить цей простір. Стіна з пляшок у цьому випадку — це послання, що перед тим, як посадити щось, треба подбати про воду для рослин. 

У минулому році ми весь час намагалися відштовхнутися від функції, щоб привнести якийсь процес, дію в сквер. Зараз ми хочемо створити не просто зону для відпочинку чи дружньої розмови, а місце, в якому можна забезпечити людині перебування як багатовимірний процес. Його можна назвати “вимикачем”, який даватиме можливість усвідомити себе в конкретний час в конкретному місці, сконцентруватися на собі». 

Кожен рік студенти ХША досліджують та та реалізують свої проєкти у міських просторах Харкова. Цього року за 2 тижні будівельної практики студентам вдалося дати поштовх до змін простору, на який не звертали уваги більше 10 років. Деякі студенти 2 курсу теж зацікавилися цими проєктами. Маючи попередній досвід практики, вони підключилися до роботи над проєктами першокурсників.

Результати досліджень студентів ви можете подивитись за посиланнями:

Проєкт «11%»

 

Проєкт «Абатство»

Дякуємо кураторам будівельної практики митцю Олександру Резнікову, а також архітекторці і художниці, співзасновниці відкритої групи міських інтервенцій Пилорама Дані Косміній. 

За підтримку практики ми також дякуємо компанії Атлант, що надала студентам та студенткам ХША знижку на будівельні матеріали.

Тепер у студентів канікули, на які вони дуже чекали, а далі — наступний рік навчання, сповнений новими воркшопами, дослідженнями та проєктами.