-->

ХША виступає партнерською організацією міжнародного проєкту UREHERIT

13.05

2024

Харківська школа архітектури бере участь в міжнародних діалогах про відбудову України і виступає партнерською організацією в європейському культурному проєкті «UREHERIT».

Проєкт триватиме три роки, протягом яких європейські та українські архітектори, планувальники, інженери, представники місцевої влади та громади українських міст через дослідження, публічні дискусії та освітні програми для архітектурних шкіл аналізуватимуть теми захисту та реставрації української культурної спадщини. Проєкт ініційований Спілкою архітекторів Литви та співфінансується програмою Європейського Союзу “Креативна Європа”.

Звіт “Людські ресурси, необхідні для відновлення спадщини в Україні”

Цьогоріч в рамках проєкту представники/-ці Спілки архітекторів Швеції разом та Національної спілки архітекторів України (НСАУ), а саме – Пер-Мікаель Селлстрьом та Олена Олійник підготували звіт “Людські ресурси, необхідні для відновлення спадщини в Україні”.

Що стало предметом дослідження?

Дослідження головно стосувалося проблем забезпечення достатнього рівня компетенцій на регіональному та місцевому рівнях, оцінки кількості осіб, яким потрібно пройти навчання, деяких основних критеріїв навчання спеціалістів та відсутності попиту на експертні знання. Останній пункт безпосередньо стосується необхідності вдосконалення комплексних підходів до питань спадщини на національному рівні та розуміння зв’язку між вимогами до забезпечення кваліфікацій та доступністю таких експертних послуг на ринку. Рефлексія та критичний погляд на архітектурну практику надають міжнародну перспективу проблемі необхідності сприятливого ідеологічного контексту для забезпечення ефективної співпраці у процесі відбудови.

Висновки свідчать про те, що потреби в людських ресурсах стосуються:

  1. доступу до професійної галузевої компетенції;
  2. оцінки кількості потрібних експертів; 
  3. критеріїв кваліфікації експертів;
  4. відсутності попиту на експертів.

Всі ці потреби взаємопов’язані і взаємозалежні. Вони пов’язані між собою загальною темою організації архітектурної практики.

 

З повним текстом звіту можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ.

Висновки дослідження

Щоб відбудувати Україну краще, ніж було, знадобляться великі людські ресурси в галузях архітектури, містобудування, документації спадщини, оцінки та реконструкції, сталих енерго- та ресурсозберігаючих методів будівництва, а також демократичні, більш інклюзивні підходи до планування та проектування відновлення. Такий розвиток потенціалу треба забезпечити різними методами:

  1. навчанням в архітектурних ВНЗ на базовому та просунутому рівнях,
  2. післядипломною освітою та програмами безперервного професійного розвитку для фахівців цієї галузі, 
  3. експериментальними семінарами, пілотними проектами, конференціями та семінарами для спільного обміну знаннями та навчання.

Для цього потрібно відкривати нові магістерські програми за спеціалізаціями «Містобудування», «Просторове планування», «Архітектурне проектування» та «Реставрація пам’яток», базовані на принципах сталого розвитку та демократичного мислення.

 

Читати також “МІСТА, ЯК ХАРКІВ, НЕ ПОВИННІ ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ЗАБУТИМИ” – ОЛЕГ ДРОЗДОВ ПРО НОВУ МАГІСТЕРСЬКУ ПРОГРАМУ ХША У ЛЬВОВІ

 

Це також вимагатиме надання експертам у цій галузі спеціалізованих знань, потрібних для відбудови та відновлення України, що можна зробити в рамках післядипломних програм безперервного професійного розвитку, щоб забезпечити наявність експертів у короткостроковій перспективі. Безперервному професійному розвитку сприятиме обмін знаннями з іншими європейськими країнами, застосування принципів сталого та інклюзивного міського розвитку та використання культурної спадщини як ресурсу. Це стосується як знань і підготовки з ведення документації та прийняття рішень про цінність пошкоджених та напівзруйнованих будівель під час планування та проєктування, теорії та ідеології відбудови в Україні та її зв’язку з концепціями культури сталого майбутнього, комплексними методами планування та контролю якості, сталого розвитку та культурної цінності, так і організації та фінансування багатосторонніх проектів заради комплексної реконструкції. Також існує потреба забезпечити стимули для надання експертних послуг на ринку в Україні через регулювання вимог щодо кваліфікації архітектурних послуг у сфері планування, будівництва, сталого розвитку та спадщини. Такій законодавчій та політичній реформі сприятиме проєкт «UREHERIT».