Харкiвська школа архiтектури

“Каміння оживає тільки тоді, коли вони мають цінність для людей, які їх використовують”. Інтерв’ю з Фулько Трефферсом

19.10

2021

Харківська школа архітектури залучає до освітнього процесу іноземних спеціалістів для того, щоб студенти отримали різні досвіди підходів, методологій і практик. В осінньому семестрі на 3 курсі викладає Фулько Трефферс голландський архітектор та дослідник міста, засновник та колишній директор Temporary Art Centre в Ейндховені. У 2005 він заснував студію 12N Urban Matters, яка працює як мережева організація.
Розповідаємо, чому Фулько Трефферс викладає в ХША, як проходить навчання та що він вважає найважливішим в архітектурі.

Ви є тьютором студійного проєкту, який присвячений міському плануванню, розкажіть про загальну ідею цього семестру. 

Цей студійний проєкт побудований за прикладом моєї професійної діяльності, як спеціаліста з міського планування. Коли мене запрошують у міську адміністрацію консультантом, я виділяю найважливіші проблеми та даю рекомендації, як вони можуть бути вирішені за допомогою урбан дизайну та планування. 

Так само і студенти почали з дослідження міста Сєвєродонецьк за різними напрямками: історія, демографія, типологія забудови, економіка, транспорт, екологія, тощо. Для цього вони використовували інтернет та інші ресурси, двічі їздили на місце, проводили інтерв’ю з мешканцями, фотографували, робили скетчі, збирали матеріали на ділянці, просто кажучи, сміття, яке потім використовували для колажів. За допомогою колажів вони намагалися відтворити образ міста, яким є Сєвєродонецьк зараз, зрозуміти що з цього вони хочуть взяти для своїх пропозицій. 

Проект стартував 5–6 тижнів тому і зараз вже видно, що у кожного студента є своя візія нової ідентичності міста і конкретного місця, кожен із них фокусується на якомусь одному аспекті. Як результат семестру, ми матимемо вісім ескізних пропозицій від восьми студентів, щодо нових функцій та публічних просторів, які так чи інакше вирішують найактуальніші проблеми міста. Таким чином, між студентами немає конкуренції, вони вчаться один у одного і мають можливість побачити до яких наслідків призводить те чи інше рішення.   

Чому саме Сєвєродонецьк був обраний для цього проєкту?

За освітньою програмою в цьому семестрі студенти повинні опанувати навички урбан дизайну, який враховує унікальність місця та соціальний контекст. 

З цієї точки зору Сєвєродонецьк є дуже цікавим місцем, бо з одного боку, він є типовим пост–індустріальним містом, в якому активно відбувається перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної сервісно–орієнтованої, а з іншого, він знаходиться поряд із лінією фронту. В місті так багато проблем, що одним проєктом неможливо вирішити їх усі – студенти мають навчитись пріоритизувати, вибирати те, що є найважливішим і працювати з цим. Я вважаю, дуже важливо для їх майбутньої діяльності – навчитись фокусувати свою увагу на чомусь одному, не намагатись вирішити всі питання одночасно.

Фулько, чому ви вирішили приєднатись до команди ХША?  

Я познайомився з Олегом Дроздовим шість років тому під час свого першого візиту до України.  Тоді я подумав, що це гарний план – створити нову архітектурну школу, зважаючи на незадовільний рівень підготовки в державних установах, про що свідчило те, що я бачив у міському просторі. І з тих пір ми підтримували зв’язок. Я приїжджав читати лекції в рамках публічної програми, був тьютором на воркшопі, присвяченому Черкаському зоопарку, який відбувся в ХША. Мій досвід участі в Українських проєктах, і не тільки в ХША, показує, що студенти та молоді архітектори тут мають набагато більшу мотивацію до навчання та досягнення результатів, ніж в Нідерландах. Працюючи та викладаючи в Україні я отримаю більше у відповідь на мої зусилля. 

Соціальний контекст архітектури для мене дуже важливий. Stones only come to life when they have meaning for the people who use them. (Камені оживають тільки тоді, коли вони є значущими для людей, які ними користуються.) Такий слоган має моє власне бюро. 

Архітектура – це не просто гарний ритм фасаду, вона цікава, передусім, тим, що може впливати на суспільство, на його майбутнє. В цьому моє бачення співпадає з баченням школи, і саме тому я тут.  Я бачив щирий інтерес та захоплення серед слухачів, коли розказав на публічній лекції  в ХША про проєкт мого бюро Space-S.  В цьому проєкті ми зробили так, щоб мешканці брали участь у проєктуванні свого майбутнього багатоквартирного будинку.   

Як ви оцінюєте перспективи Харківської школи архітектури і як бачите її майбутнє?

Перспективи такі ж, як і декілька років тому: існує великий попит на добрих архітекторів та урбан дизайнерів, і ХША могла б зробити свій внесок у підготовку таких спеціалістів. За декілька років існування школи стало очевидно, що це не проста задача і пандемія не робить її легшою. 

Я нещодавно був у Запоріжжі, багато людей з міської адміністрації чули про ХША. Я також часто буваю у Києві, в архітектурних колах всі знають про ХША. Тож питання в тому, як підвищити привабливість школи та отримати довіру, як в професійному середовищі, так і від потенційних абітурієнтів та їх батьків. 

Велике значення буде мати те, як складеться доля випускниць/ків школи, можливо, хтось із них зробить блискучу кар’єру і стане рольовою моделлю для майбутніх студентів. 

Можна працювати над тим, щоб залучити більше кваліфікованих викладачів, вдосконалювати програму, набирати більше студентів на нульовий рік. Важливе значення має ціна за навчання, можливо, треба залучати більше стороннього фінансування, щоб вона стала доступнішою.  Тільки час покаже, що має найбільше значення. 

 

Інтерв’ю провела
Наталя Козуб,
випускниця ХША, тюторка-асистентка Студійного проєкту ХША, архітекторка бюро “Дроздов і партнери”