Марія Самійленко про стажування в Лондоні: Neat Architects

Після 3-го курсу, наші студенти/-ки проходять тримісячну практику у різних архітектурних бюро. Часто це унікальні досвіди роботи в різних культурних, соціальних, професійних середовищах, якими студенти обмінюються, коли приїжджають зі стажувань. Ми поспілкувалися зі студенткою 4-го курсу, Марією Самійленко, яка з липня по вересень 2022 року стажувалася у архітектурному бюро в Лондоні – Neat Architects.

“Через війну моя родина була вимушена виїхати за кордон, через це ми опинились в Англії. Оскільки навчання у Харківській школі архітектури передбачає стажування в офісі або бюро, то й місце для практики я вирішила шукати в Англії“, – розповідає Марія.

 

“Про бюро я дізналась ще до проходження практики, не будучи в Лондоні. Мені випала нагода поспілкуватись із головним архітектором та засновником бюро (Gordon Abbott)  вживу. Під час нашої з ним розмови, мене привабив підхід Neat Architects до роботи над архітектурними проєктами. Я зазначила, що під час навчання у ХША ми застосовуємо «думаючу руку», і виявилось, що це бюро користується таким же принципом. Знайшовши спільну мову з головним архітектором, я зрозуміла, що буду готувати портфоліо саме в Neat”.

 

“Фактично я виконувала роль стажерки, але, насправді, у цьому офісі немає жорсткої ієрархії, не існує поняття когось «головного», хто «віддає накази». Офіс Neat невеличкий, там панує дружня і щира атмосфера, тому не було різниці між архітекторами і стажерами. Кожному видавали один або більше проєктів для роботи, але ми допомогали один одному, наприклад, коли наближались дедлайни. Завдання відрізнялись в кожному проєкті: ми займались кресленнями, переплануваннями, створювали 3D, комунікували із замовниками та іншими учасниками процесу проєктування”.

“Мені подобалось переключатись  між завданнями та проєктами. Так було цікавіше і не набридало працювати, також таким чином я мала змогу дізнатись більше, отримати різносторонні знання та взаємодіяти з усіма колегами в офісі”.

 

“Глобальний підхід був мені знайомий, і його суть у наступному: усі ідеї тестувались та проходили перевірку через скетчі та ручну роботу, і тільки після цього розпочиналась робота в діджиталі. У цьому принципі є велика перевага, бо якщо одразу починати проєктування в програмі – мозок і рука думають, на яку кнопку натиснути, щоб намалювати лінію, а не як зробити якісну архітектуру”.

“Окрім крутого досвіду роботи за кордоном англійською, я опанувала нові програми для проєктування. Також, ця практика для мене була про комунікацію та її важливість у колективі. Про те, як максимально точно донести потрібну кількість інформації як всередині команди, так й іншим спеціалістам з різних галузей та країн”.

“Мені здається, що сьогодні архітектори повинні створювати людиноцентричну архітектуру і не гнатись винятково за естетикою. Як-то кажуть: форма слідує за функцією, а не навпаки. На досвіді, який я вже маю, можу сказати, що важливу роль відіграє атмосфера офісу та стосунки між людьми. Будучи новачком, ти задаєш багато питань, й у відповідь маєш отримувати нові знання та досвід, а не відчуття, що ти нічого не тямиш”.

 

“Складно було, напевно, лише перші 2-3 тижні. Знаходячись в англомовному середовищі, я швидко адаптувалась і мала змогу вільно комунікувати з усіма. Майже кожного дня дізнавалась нові слова, як загальні, так і професійні терміни”.

“Мені здається, що при виборі бюро не треба боятися, що, наприклад, не знаєш програми, у якій працює бюро, чи що ти зіштовхнешся з речима, які до кінця не розумітимеш. Набагато важливіше обирати бюро за близькими тобі принципами та загальним підходом. Інформації та нових навичок буде дуже багато, щось не розуміти – цілком ОК. Практика – це теж частина навчального процесу, і потрібно взяти з цього якомога більше”.