Марія Супрун про стажування в Лондоні: Assemble

Після 3-го курсу, наші студенти/-ки проходять тримісячну практику у різних архітектурних бюро. Часто це унікальні досвіди роботи в різних культурних, соціальних, професійних середовищах, якими студенти обмінюються, коли приїжджають зі стажувань. Ми поспілкувалися з випускницею Харківської школи архітектури, Марією Супрун, яка стажувалася в архітектурному бюро в Лондоні – Assemble.

“Упродовж шести тижнів я була повноцінною частиною колективу, мене залучали до всіх обговорень і нарад. Я відчувала, що мої думки є такими ж цінними, як і думки партнерів-засновників.…” – ділиться з нами Марія.

“Протягом 6 тижнів я проходила практику в архітектурній студії Assemble, що знаходиться у Лондоні, Бермондсі. Про це бюро я дізналась під час архітектурного фестивалю SESAM 2021, що проходив в Славутичі. На лекції розповідали про проєкт створення просторів для гри разом із дітьми від Assemble.

Суть проєкту була в ігрових сесіях, що не покладаються на фіксовану інфраструктуру, як на дитячих майданчиках, а використовують “вільні частини“, тобто “все, що можна пересувати, переносити, котити, піднімати, складати одна на одну або комбінувати, щоб створювати цікаві та нові структури та досвіди”. 

“Мене зацікавило їх позиціонування себе. Вони майже ніколи не звуться архітектурним бюро чи студією, а мультидисциплінарним колективом, і активно пропагують це як у своїх проєктах, так й у внутрішній атмосфері. Зараз в офісі працює близько 25 людей, тільки 11 з яких мають архітектурну освіту. Інші члени вивчали економіку та географію, моду, кураторство, історію та політику, філософію, психологію та багато іншого. 

У своїх проєктах вони практикують партисипативний підхід до створення просторів, які підтримують творчість, співпрацю та активну колаборацію людей. Соціальна спрямованість та їх тісний зв’язок із матеріальністю підкупила мене, тому я й намагалась потрапити туди на стажування”.

“Перед початком роботи мене запитали, що саме мене цікавить і над якими темами мені б хотілось працювати. Я була у ролі стажерки, але в Англії це фактично позиція Part 1 assistant, тому мене намагались залучити до різних за масштабом проєктів. Головними принципами в офісі є хороша комунікація і знання того, що кожен займається тим, що йому подобається. 

 Основним проєктом, над яким я працювала, був конкурс на розробку майстер-плану коледжу в Кембриджі, тоді я й пройшла всі етапи від розуміння бріфу до друку фінальних листів А1. Упродовж тих шести тижнів я стала повноцінною частиною колективу, була залучена до всіх обговорень і нарад. Я відчувала, що мої думки є такими ж цінними, як і думки партнерів-засновників”.

“Це був мій перший досвід стажування в бюро, але для мене ритм та стиль роботи Assemble все одно здалися унікальними. Кожен понеділок починається із зустрічі go around, де всі присутні збираються й діляться тим, хто чим зараз займається, а потім розпочинається  обговорення пропозицій роботи, що надішли цього тижня. Кожен може висловити свої думки й переживання або ж проявити ініціативу та взятись за проєкт.

Простір, у якому знаходиться Assemble, спонукає до комунікації та колаборації із сусідами зовні. Мета Assemble полягала в створенні доступного робочого простору для художників, дизайнерів і “виробників” навколо ядра загальних приміщень, які підтримують співпрацю.  Це був їх проєкт створення робочого простору у приміщенні старої школи, переробленої у серію креативних студій.

Також в них є дуже давня традиція, ще з започаткування офісу: щодня готувати ланчі один для одного. Це водночас посвята в колектив та челендж під назвою “нагодуй усіх”. Я встигла зробити та пригостити працівників на ланчах варениками й борщем, і всім дуже сподобались українські страви“.

“Мені дуже сподобалась атмосфера в бюро, їх вибір проєктів й структура самої організації. Головним чином я вчилась комунікувати й працювати у команді та артикулювати свої ідеї, обґрунтовувати їх, радитись із колегами. Я поглянула на те, як може працювати офіс з п’ятнадцятьма партнерами-засновниками, серед яких немає головного архітектора, який вирішує все індивідуально, а є колективне й демократичне середовище. Мене вразило їх вміння бути гнучкими, концентруватися одночасно на головному наративі й на опрацюванні деталей. 

Важливу частину їх роботи як архітекторів займало створення деталізованих макетів великого масштабу (зазвичай 1:50 або 1:20), що завжди було експериментом. Свої ідеї я подавала через скетчі й малюнки, дуже багато працювала з калькою. Навіть під час фіналізації матеріалу вони надавали перевагу ручній графіці та “живим” скетчам й колажам замість професійних візуалізацій”.

“Ініціативність та наполегливість завжди нагороджується, і ніколи не треба боятися ставити питання та уточнювати. Я перебувала в новому середовищі та спілкувалась іноземною мовою, і всі в офісі були завжди готові пояснити мені щось та допомогти. Робота в команді завжди є викликом, але це не означає, що в ній немає місця для власних амбіцій. Коли ти студент/тка, або випускник/ця, перед тобою розкриваються мільйони можливостей розвитку свого архітектурного шляху, чи то в більш класичній архітектурній студії, чи то в пошуках альтернативного бачення професії”.