Викладач ХША Антон Железнов: “Ключовими принципами співпраці з громадами є освіта, взаємодія, результат”

Влітку 2023 року Cedos та Western NIS Enterprise Fund оголосили конкурс для громад на створення фізичних просторів, де мешканці/-ки можуть збиратися та спільно проводити дозвілля, співпрацювати, долучатися до культурних, публічних подій,обговорювати та планувати спільне майбутнє. За результатами конкурсу, на який подали заявки понад 300 громад, було обрано 10 переможців, які восени минулого року почали роботу над реалізацією проєктів із залученням менторів/-ок архітекторів/-ок і культурних координаторів/-ок. Серед залучених менторів-архітекторів був Антон Железнов, викладач Харківської школи архітектури та співзасновник архітектурної студії “PSEL”.

Ми розпитали Антона про особливості роботи у громадах та про виклики, які стоять перед архітектором у проєктах громадського сектору.

Стартом проєкту став триденний воркшоп у Львові, який відбувся в просторі Jam Factory Art Center. Я виступив з коротким спічем на тему “Інклюзивність простору, просторова і ментальна”, де розказав про поняття 3-го місця, естетичні та функціональні принципи влаштування громадських просторів. Впродовж трьох днів ми знайомились зі своїми громадами, з іншими менторами, спільно обговорювали очікування від проєкту та розробляли методологію роботи.

Метою проєкту було створення центру спільнототворення. Такий центр  має бути  перш за все фізично і соціально доступним. Люди з різних соціальних груп, незалежно від свого фізичного стану чи соціального статусу, повинні мати можливість вільно відвідувати і користуватися цими просторами. Вони мають бути повністю доступними для людей з інвалідністю.

Я не обирав конкретні громади, але мав практичне прохання працювати з тими, які розташовані ближче до Львова, де я зараз мешкаю. Швидкий доступ до громад важливий, адже в роботі архітектора для досягнення якісної реалізації простору потрібно періодично бути на об’єкті.  Цими громадами стали Овруцька ОТГ Житомирської області та Городоцька ОТГ у Львівській області. Я виступав у першу чергу як ментор-консультант, що має допомогти громадам отримати завершені фізичні простори.

Так, у процесі реалізації просторів Городоцька громада запропонувала мені стати їх системним партнером у галузі архітектури і далі працювати над проєктами, спрямованими на розвиток громади.

Продовженням співпраці стала зимова вибіркова практика ХША “Просвітницькі воркшопи для громад”.

Ми усвідомлюємо, що ключем до відновлення України є залучення і розвиток громад: об’єднання людей, спілкування, взаємопідтримка і планування спільного майбутнього. Цей процес неможливо втілити без публічних просторів — доступних приміщень чи просторів, де люди можуть збиратися разом і взаємодіяти.

Освіта, взаємодія, результат – ці три складові є водночас і  цілями, і принципами, на яких була побудована програма практики.

Освіта. Фундаментальною засадою експертності є здобуті знання та навички. Це стосувалося як студентів/-ок, так і представників/-ць громади. Студенти отримали загальні відомості про політику децентралізації в Україні та можливості, які відкриває цей процес, дослідили найкращі світові приклади реалізації принципів партисипативного проєктування, познайомились з навичками фасилітації.

У студентів/-ок було завдання познайомитися з громадою та її центрами спільнототворення. Після цього слід було визначити тему лекції практичного воркшопу для представників/-ць громади на тему архітектури та урбаністики.

Взаємодія є одним із ключових засад демократичного планування майбутнього. Студенти здійснили візит в громаду, де познайомилися особисто з представниками влади, інституцій та мешканцями. Вони виступили у ролі модераторів процесу спільного прототипування, де кожен/-на висловили своє бачення майбутнього громади.

Для моделювання практичної діяльності архітекторів в роботі з громадами, група студентів/-ок була розділена  на команди по 3-4 особи. Було сформовано 3 команди студентів/-ок, які були закріплені за трьома інституціями Городка, а саме КЗ “Городоцька публічна бібліотека”, Городоцькою дитячою мистецькою школою ТА Городоцькою малою академією мистецтв ім. П. Андрусіва. Кожна з команд  працювала з конкретним центром спільнототворення, або його частиною, та мала закріпленого/-у за собою представника/-цю  громади.

Результатом практики стала сформована візія центру спільнототворення –  буклет-презентація, у якому  описані загальні принципи та кроки покращення простору, візуально закріплені приклади, схеми та опис сценаріїв розвитку центру.

Цей буклет громада використовуває як візійну карту. Окрім того, його можна використовувати як інвестиційну модель для подання заявок на державні та міжнародні гранти.

Так, наша двотижнева практика закінчилась спільним написанням грантів із КЗ “Городоцька публічна бібліотека” та Городоцькою дитячою мистецькою школою.

Так, КЗ “Городоцька публічна бібліотека” запросила мене провести два воркшопи з профорієнтаційним характером, де я розповів школярам 3-11 класів про основи архітектурної професії та роботу з макетами. В результаті близько 30 школярів попрацювали з центральною площею міста Городок та запропонували ряд візій, які вирішували питання з екологічною ситуацією, інклюзивністю та мобільністю.

Крім того, ми очікуємо результатів грантів. Якщо ми переможемо, то співпраця продовжиться у форматі реалізації проєктів.