-->

Викладачка ХША Анна Помазанна про роботу в рамках магістерських студій Берлінського технічного університету

02.05

2024

В осінньому семестрі 2023-2024 викладачка ХША Анна Помазанна долучилась до команди програми M-ARCH-T під керівництвом професора Райнера Геля, яка розробляє та веде магістерські студії в Берлінському технічному університеті. M-ARCH-T – це магістерська програма з архітектурних типологій, ціллю якої є створення інноваційних типів будівель, що відповідають на виклики сучасного світу та суспільства. Типологічний підхід до архітектури має довгу традицію в Технічному університеті, що бере початок від досліджень Освальда Матіаса Унгерса, архітектора та критика модернізму, який разом зі студентами розробляв методи морфологічного і структурного аналізу і тестував ці підходи в проектуванні. Сучасна програма продовжує цю традицію критичного аналізу архітектурної практики та експериментування з типами будівель.

Студія "Типологія Регенерації"

Студія, яку викладачі та викладачки розробили в колаборації із ХША, має назву Типології Регенерації. Ціллю студії було дослідження та створення архітектури на стику людської діяльності та природних екосистем.

Чи може архітектура сприяти відновленню пошкоджених техногенним впливом природних ландшафтів?

Чи може відтворення природного середовища в місті змінити життя людей на краще після масштабних катастроф?

Десять проектних локацій на території Європи, три з яких знаходяться в Україні, стали відправною точкою  для пошуку відповідей на ці питання. Паралельно до розробки проєктів студенти та студентки вивчали зразки регенеративних типологій повʼязаних з темами, що були визначені як “energy” (виробництво енергії), “food” (виробництво їжі)  та “care” (турбота про природу та людей).

Локації в Україні, які були досліджені в рамках студії

Включення українських локацій сприяло не тільки ширшому розумінню впливів війни на природне середовище, але і стало вагомим політичним жестом всередині німецької академії, яка на другий рік війни все менше звертає увагу на руйнівні наслідки тривалої війни росії проти України. Включення трьох українських ділянок в рамках студії, у фокусі якої стояли наслідки антропогенного впливу на екосистеми, формулює важливий посил: екологічні катастрофи байдужі до державних кордонів та фактичних меж Європейського Союзу, адже це спільне середовище життя людей, флори та фауни, за яке ми несемо відповідальність незалежно від паспорту. Дослідження трьох міст, а саме Нової Каховки, Ірпеня та району Північної Салтівки в Харкові, було спрямоване на охоплення широкого спектру проблем, що спричинені бойовими діями та терористичними актами російської армії. Проєктні групи приділили велику увагу звʼязкам екосистем з соціальними структурами людських поселень, а також намагались знайти чутливі підходи до роботи з середовищем життя людей, які постраждали від війни. Питання ідентичності, виявлення людських потреб та залучення місцевих жителів на кожному етапі супроводжували роботу з відновленням природних середовищ.

Північна Салтівка

Група, що працювала з територією Північної Салтівки, розробила пропозицію для умов міста, чиє населення суттєво зменшується (shrinking city). Важливим в цій роботі було не тільки створити бачення повоєнного життя Салтівки, але і визначити, яка роль спустілої сабурбії в світі, де ідея спального району давно застаріла.

Вони розділили свою пропозицію на два типи втручань:

  1. проєкти відновлення, що допомагають мешканцям, які залишились, покращити умови життя,
  2. проєкти-інкубатори, що спрямовані на нових мешканців, які переселяються у місто зі зруйнованих містечок та селищ навколо Харкова та східних регіонів.

Зони, виділені під інкубатори, мають зменшену щільність забудови та слугують майданчиком для розвитку нових типів сільського господарства / фермерства, створення освітніх центрів та культурних ініціатив.

Ірпінь

Проєкт в місті Ірпінь глибше занурюється в тему зміни ландшафтів через роботу з територією лісу та заплавою річки. Після руйнування Ірпінської дамби, осушена ще в радянські часи річка починає відновлювати свій природній стан. Це довготривалий процес, який вимагає багато ресурсів для очищення від забруднень, спричинених бойовими діями, та підтримки екосистеми. До того ж, на відміну від Харкова, населення Ірпеня продовжує зростати, що ще до війни були причиною вирубки лісу.

Студентська група розробила пропозицію для двох ділянок: однієї на межі міста та лісу та другої, що охоплює заплаву річки Ірпінь. На території заплави акцент зроблений на відновленні та збереженні ландшафту, а додатковою функцією стає дослідницький центр, який вивчає та турбується про екосистему річки, а також проводить просвітницьку роботу з жителями регіону. А на межі з лісом група пропонує системи сталого будівництва та нормативних регуляцій, які б дозволили суттєво зменшити вирубку дерев і створити нові форми співіснування людей з лісовою флорою та фауною.

Нова Каховка

Третя група, що працювала з Новою Каховкою, теж зіткнулась з викликами, які охоплювали не тільки наслідки катастрофи, спричиненої терористичним актом підриву Каховської ГЕС, але і потребували глибокого аналізу міського планування та клімату регіону. Важливим є також розуміння, що знищення ГЕС, яке стало другою катастрофою для екосистеми регіону після її зведення, сильно вплинуло на спільноту міста та формування її ідентичності, яка була тісно повʼязана з електростанцією. Студентський проєкт пропонує створення нового каналу, який би проходив між двома частинами міста, наразі розділеними ЛЕП. Канал працює як для регуляції мікроклімату, так і тестування та створення нових форм гідроенергетики. Також навколо нього формуються громадські простори, які створюють місце для розгортання  культурних, спортивних та освітніх активностей у місті.

Для роботи з кожною з ділянок ми запрошували локальних експертів, які  допомагали проєктним групам зрозуміти складний контекст кожного міста. Нашими експертами були Єлизавета Євсєєва (Новокаховське товариство охорони культурної спадщини), Олексій Василюк (Українська природоохоронна група) та Василіса Щоголева (незалежна мисткиня та архітекторка).

Викладачі студії: Rainer Hehl,Tobias Schrammek, Lidia Gasperoni, Anna Pomazanna.

 

Проєктні групи

Північна Салтівка: Kaja Terze, Tomás Martínez García, Hugh Gleeson, Tata Zakaraia

Ірпінь: Zeynep Ece Akyol, Dogan Yigit Kamiloglu, Amir Bin Shiraz Mikael Khan

Нова Каховка: Bayan Mirzakeyeva, Pietro Mellano, Vincent Zechen Xiao