-->

Через те що проєкт знаходиться в складній міській структурі, то його форма та головні вісі залежали від трьох направляючих, однією з них є профіль вулиці Вернадського котрий я хотіла підтримати, інша вісь залежить від направлення рейок залізничної станції. А третя вісь сформувалася від відношення частини будівлі до парковки нового жилого комплексу. Ці вісі сформували трикутну форму павільйону в якому окремими блоками розміщуються функції.

Ядром проєкту є залізнична станція котру разом з коліями та платформами було вирішено перемістити вглуб ділянки, щоб не перешкоджати комфортній циркуляції та доступності споруди мешканцям житлового комплексу. Це дає змогу жителям безперешкодно пересуватися не обходячи колії та вокзал. Також був спроєктований технічний під’їзд та парковка біля блоку вокзалу, для комфортності пересування пасажирів з валізами. Було прийняте рішення в блоці залізнично станції провести теплий коридор з боку платформ, що дає зручний спосіб циркуляції для людей котрі не користуються вокзалом, але хочуть пройти його наскрізь

Основними принципами проєктування якими я користувалася стали: підтримання та проєктування максимальної комфортної циркуляції та створити сучасний багатофункціональний простір який би задовольняв усі потреби користувачів міста та приїжджих, створення рекреаційної зони з озелененням та прокладання нової системи маршрутів по території.

Для досягнення цих задач я користувалася наступними проєктувальними рішеннями. Зв’язування чіткою циркуляциею вузол тролейбусного, автобусного транспорту, метро та автобусної станції. Варто зазначити, що на меті було проєктування паралельного, основного “захованого” маршруту як антипод тротуару на Вернадського. Після аналізу існуючого середовища яке виросло біля вокзалу, котре я би назвала досить маргіналізованим, з’явилося бажання підтримати цю хаотичну і дуже диференційовану та складну структуру. Виходячи з чого я ставила собі як завдання створити складну але зрозумілу з першого погляду структуру.