Проєкт є тимчасовим експериментальним майданчиком, в якому адаптивність є однією з найбільших цінностей, і уособлює в собі концепцію міського метаболізму. Замість подорожі на машині до фінального пункту призначення, номад може знайти або створити собі палатку, гамак, чи тимчасове житло в цій структурі. Об’єкт перетворюється на мистецьку плавучу резиденцію, де розробляються нові постановки для майбутнього театру, проходять експерименти та створюються альтернативні витвори мистецтва.
Головною можливістю є відкритий дизайн, а головним принципом є вернакулярна архітектура, де архітектурний об’єкт має бути створений безпосередньо користувачами цього простору и підлаштований під їх потреби, людина обмежена лише матеріалом та розміром ячейки, що також може бути досить гнучким. Припливаючи в нове місце починається етап постановки, де і відбувається співіснування театрального простору із житловим, номади стикаються із новою місцевістю і перебування в структурі стирає границю між
актором та глядачем