Яке майбутнє чекає на тебе після закінчення бакалаврату у Харківській школі архітектури?

Мрієш працювати чи стажуватися в закордонних архітектурних бюро? Ми поспілкувалися з кількома випускниками та випускницями Харківської школи архітектури, які попри війну та вимушену міграцію успішно реалізували себе у провідних українських та європейських архітектурних бюро. Про те де працюють випускники, як вони туди потрапили, а також про те, як стажування у ХША допомагає знайти роботу, читайте у інтерв’ю:

Як ти вирішила виїхати за кордон? 

“Війна застала мене в Києві, я переїхала до столиці за тиждень до повномасштабного вторгнення. Моя подруга, в якої я тимчасово жила, вирішила їхати закордон, і мені було так страшно, що я вирішила приєднатися до неї. Вони з сестрою збиралися до Іспанії, а я вирішила «зійти» на найближчій прикордонній країні — Польщі”. 

Як ти отримала роботу у архітектурному бюро у Варшаві? 

“Ще коли я була в дорозі я зв‘язалася зі своїм польським другом, який зробив про мене пост на фейсбуці, прикріпив фото мого дипломного проєкту в ХША. Протягом декількох наступних годин найкращі польські архітектурні офіси вже хотіли взяти мене до себе на роботу. Першого березня я вже працювала а в одному офісі, але після трьох місяців  вирішила перейти в інший, де були кращі умови і більш цікава (як на мене) команда. Тут я працюю вже майже рік”.

Чи було складно працевлаштуватися на закордонному ринку? 

“Закордонний ринок дуже широкий. Є «зіркові» офіси з високою конкуренцією серед бажаючих туди потрапити, проте, я точно не хотіла б працювати в жодному з них. У звичайні архітектурні офіси влаштуватися на роботу легше, але є багато інших претендентів з європейською освітою, які знають місцеву мову, державні норми й інші тонкощі. Аби туди потрапити, потрібно мати власний стиль, зачепити їх своїм портфоліо. Іншим складним явищем є бюрократія, але зараз біженцям спростили усі процедури”.

Які знання, здобути в ХША, тобі знадобилися на практиці в Європі?

“Усі програми та платформи, з якими ми вчились працювати (класно, що обрала курс Revit, а не ArchiCAD). Загалом, у Школі нас вчать працювати в гарному графічному стилі, і це добре, що нас вчать виробляти хороший смак у дизайні. Я також обожнюю макетування, і в офісі вся команда захоплюється моїми роботами. Написання текстів – класна навичка, яка надзвичайно потрібна під час участі в конкурсах. Робота в команді, якої нас вчать у ХША – це базове вміння, і якщо з цим проблеми – в офісі надовго не затримаєшся”. 

“Та найважливіше – це те, що ми гнучкі під час процесу пошуку ідей та проєктування. Ми використовуємо різні інструменти, підходи, методики. Це допомагає створювати круті концепти, які вирізняються на фоні інших ідей”.

Також у нас є стаття про життя Марії Коломійцевої у ХША, читайте тут.

Де ти працюєш на даний момент? Як ти туди потрапив?

“На даний момент я працюю в архітектурному бюро Zelemin. Потрапив я туди ще влітку, під час проходження архітектурної практики від ХША. Про бюро я дізнався завдяки рекомендаціям своїх одногрупників”.

Як архітектурна практика від ХША (після ІІІ курсу) вплинула на твоє працевлаштування?

“На вибір місця працевлаштування також вплинуло те, що я був знайомий з командою архітекторів в бюро Zelemin. Додатковий плюс, це розташування офісу бюро, яке знаходиться в 10 хвилинах ходьби від мого дому:)”.

“Також, атмосфера в офісі Zelemin нагадує мені атмосферу Харківської школи архітектури. Тут дружні відносини між усіма співробітниками й відсутність вертикалі між працівниками й керівниками. Ми часто організовуємо затишні посиденьки та пригощаємось смаколиками. Це нагадує мені мої 4 роки в ХША, коли ми поєднували активну роботу та відпочинок”.

Чи складно тобі було працевлаштуватися в умовах війни? З якими викликами ти зіштовхнувся? Що допомогло тобі їх подолати?

“Не можу сказати, що мені було складно, адже ми були знайомі з бюро Zelemin ще з часів практики. Мабуть складніше було підібрати собі для практики таке бюро, яке б могло запропонувати мені роботу для стажування”. 

Які твої обов’язки та завдання в бюро? Чим займаєшся?

“На даний момент я залучений до двох конкурсних проєктів. В одному з них я займаюся проєктуванням соціального житла, а в іншому – проєктуванням православної церкви”.

“Проєктувати церкву – складне завдання, адже є дуже багато правил, норм, канонів, які обмежуть свободу архітектора. Загалом, за 6 років в архітектурній сфері  я зрозумів, що проєктування житла мені імпонує більше, адже мені цікаво уявити себе на місці замовника або користувача простору”. 

Які знання, здобуті в ХША, знадобилися тобі на практиці та в роботі в бюро?

“Найціннішими навичками, здобутими в ХША, виявилися вміння працювати в команді і менеджити власний час. З архітектурної сторони важливими стали робота з контекстом ділянки проєктування та міста, в якому здійснюється проєкт. Робота з контекстом – це увага на історичну складову локації, її архітектурі та на навколишньому середовищі. Важливо розуміти соціальний контекст, адже він задає багато правил на проєктування. Якщо є можливість провести дослідження вживу навколо ділянки, то це значно полегшує роботу”.

Де ти працюєш на даний момент? Як ти туди потрапила?

“Я отримала позицію архітектурного асистента (part 1 architectural assistant) в David Chipperfield Architects. Формально, це є продовженням навчання після бакалавра, але вже на практиці. Великі офіси відкривають вакансії доволі часто, тож я змогла податися в одну з таких хвиль набору новачків”.

Як архітектурна практика від ХША (після ІІІ курсу) повпливала на твоє працевлаштування?

“В Англії роботодавцю дуже важливі твої рекомендації з попереднього досвіду роботи, і оскільки я влітку проходила стажування в іншому англійському бюро, думаю, це добре посприяло моїй заявці. Офіси можуть набирати й одразу після навчання, але наявність будь-якого попереднього досвіду роботи протягом навчання добре виділяє тебе як кандидата”.

Які знання, здобуті в ХША, знадобилися тобі на практиці та в роботі в бюро?

“Що і на практиці, що і зараз у бюро найважливішим скілом є твоє швидке реагування на запит, це і бреінштормінг ідей, скетчі, дослідження контексту, знаходження прецедентів і багато іншого. Хша вчить основі та різним принципам ведення проєкту, що допоможе стартувати в архітектурній кар’єрі хоч в Україні, хоч в Англії”.

Як повномасштабне вторгнення змінило твоє місце розташування та роботу?

“Коли розпочалась війна, ми з родиною переїхали до Португалії. Тоді я ще якийсь час працювала в українському бюро дистанційно, поки проєкт, над яким ми працювали, закінчився. У травні мене запросили до ГО Ro3kvit, коаліції українських та закордонних архітекторів, заснованої у відповідь на масштабні руйнування через військову агресію росії в Україні”.

Чи було складно знайти роботу під час війни?

“Я не шукала роботу в Україні. У Португалії можна було б знайти роботу, але зарплати тут невеликі, а робочий день довгий, тож я обирала працювати віддалено з гнучким графіком”.

Де ти зараз знаходишся, чим займаєшся? Які твої обов’язки та завдання?

“Зараз я знаходжусь в Порто, Португалія, і дистанційно працюю в проєктах для Ro3kvit. На даний момент – над стратегією розвитку та відбудови Маріуполя після деокупації”.

Які знання, здобуті в ХША, знадобилися тобі на практиці та в роботі?

“Я постійно використовую всі знання, здобуті в ХША. Іноді я навіть передивлятись лекції з навчання, звертаюсь до своїх колишніх викладачів з питаннями, читаю інформацію, яку я зберігала під час навчання”.